Чому мене навчила поллианна елеонор портер

Чому мене навчила поліанна мені дуже поліанна - головна героїня роману "поліанна" американської письменниці елеонор портер.  поліанна - дуже добра і весела дівчинка. її життя було нелегким, але вона з усмішкою на обличчі подолала усі труднощі. поліанна багато чому навчила мене.  вона навчила мене бути оптимісткою, цінувати все, що в мене є, усюди знаходити привід для радості. я захоплююся її вмінням сприймати труднощі, що випали на її долю, з оптимізмом і долати їх.  а ще вона навчила мене безкорисливо людям. на прикладі поліанни видно, що добру і щиру людину усі люблять. тому, прочитавши книгу, я стала добрішою і щирішою. я намагаюся іншим та більше посміхатися.

  --привіт (ім'я)

--привіт

--як справи?

--все гаразд,а в тебе?

--в мене теж все гаразд.

--ати знаєш , що відкрили новий кінотиатр?

--правда?

--так.а з скільког годин він працює і до скількох?

--він працює з 7: 00 до 22: 00

--дякую за інформацію!

-- ну добре пака.

--пака.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лісова дивина. твір-опис прогулятися по лісу - це завжди приємно і цікаво. у лісі можна побачити чимало гарного та незвичного. іноді у лісі можна натрапити на справжню дивину - як ту, що я побачив минулої осені, коли ми з татом ходили у ліс по гриби. ми вийшли на простору галявину, у центрі якої росла стара береза дуже дивної форми. здалека казалося, що у її стовбурі є великий отвір, у який легко може пройти людина - такі собі ворота у березі.  ми підійшли ближче, придивилися - і зрозуміли, що насправді це дві берези, які начебто сплетені одна з одною на висоті людського зросту. це виглядало предивно, але красиво. ми з татом здогадалися, чому так сталося. цілком ймовірно, що, коли ці березкі були ще тоненькими молоденькими деревцями, хтось жартома сплів їхні верхівки разом. так берізки і виросли, з'єднані одна з одною, і перетворилися на справжню лісову дивину.