Дайте текст "строката мати" или "зозуленi сльози" ! мне сильно надо для укр мовы

Шукайте у розділі "українські пісні" наплакала зозуля  пів-горстки зозулиних сліз розсіяла в дикому лузі, і дрібку занесла,де ліс. ті слбози зозулині - квіти, як сонячний мед запашні, провісники щедрого літа і радісних сонячних днів. тих зозулиних сліз не топчи, про кохання своє , бо не можна любити, і топтати той цвіт, що у рідній країні квітне тисячу літ. відплакала сива зозуля, де луки,луги ,де гаї. і стала вона рахувати розквітлі сльозинки свої. кувала зозуля і досі щороку,щоліта кує, та й людям щасливую долю і довгі літа роздає.

Нація як така ке існує без носіїв величного творчого начала, без людей, які уособлюють совість, цвіт усього народу. Ліна Костенко входить до кола тих митців, які завжди несли слово правди своєму народові. У доробку поетеси є значна кількість творів, у яких вона розмірковує над суспільною роллю художника, над проблемою "митець і мистецтво". Вірш "Доля" засвідчив розуміння та відчуття суспільного статусу художнього слова, покликання поета в цьому світі. Поет не може залишатись осторонь суспільних проблем, бо саме він несе відповідальність за людську душу, духовність.

Ліна Костенко була одним із перших поетів, яких потім стали називати шістдесятниками. А це не просто визначення часу — це іб життя, повна відсутність фальші.

Ліна Костенко багато розмірковує над тим, що має лишити по собі людина.

  ріс собі на околиці самотній каштан.  гарно цвів він навесні. прилітала осінь, жовтіли і опадали листочки. осипалися каштани, з сумом прощалися з деревом і падали на землю. деякі з них під снігом перезимували. навесні під теплим промінням сонця пустили коріння у землю-матінку.   пройшли роки. каштан не був більше самотнім. вздовж дороги виросло багато дерев. весною білими свічками зачаровують усіх довкола. а коли вітер заколише гілки, вітаються один з одним у великій сім’ї каштанів.