Скласти текст: підручник-океан знань.

бережіть книги! у нас багато знань. за книг ми поринаємо в інший світ - світ фантазій, інтриг, знань, сміху, добра чи зла. часом книги відкривають нам те, що ми не знаємо, про що навіть не підозрюємо: таємниці океану або космосу, будова рослин або щонайменшої клітини. книги розвивають нашу мову. з їх ми вчимося читати і писати. всі повинні читати книги, щоб більше знати, накопичувати досвід, відточувати майстерність в тій чи іншій професії. а щоб передати це майбутнім поколінням, існують розумні, добрі хороші книги.

бережіть книги! у нас багато знань. за книг ми поринаємо в інший світ - світ фантазій, інтриг, знань, сміху, добра чи зла. часом книги відкривають нам те, що ми не знаємо, про що навіть не підозрюємо: таємниці океану або космосу, будова рослин або щонайменшої клітини. книги розвивають нашу мову. з їх ми вчимося читати і писати. всі повинні читати книги, щоб більше знати, накопичувати досвід, відточувати майстерність в тій чи іншій професії. а щоб передати це майбутнім поколінням, існують розумні, добрі хороші книги.

-Привіт,як ти думаєш хто така особистість?

-Привіт.Не кожну людину можна так назвати. На мій погляд, особистість – це щира, цілісна людина, яка живе за покликанням. Вона зуміла пізнати свої схильності, розкрити свої таланти, здолати свої недоліки і завдяки цьому досягти успіху в житті та бути щасливою. При цьому вона з повагою ставиться до інших, не дозволяє собі зверхності та презирства.Треба володіти певним набором рис характеру та душевних якостей, щоб мати право нею називатися.

-А що ти розумієш під словом "душевні якості".І яким вони повинні бути?

-Душа—це куточок спокою, який належить лише нам, а тіло — обо-лонка, яка оберігає душу від зовнішніх подразників. Проте один без одного вони існувати не можуть. Це все одно, що горіх і ядро.На мою думку, душа відтворює якісну сутність людини, а тіло —

лише зовнішні принади, які з часом втрачають своє значення.Духовний світ людини глибокий, багатогранний, але непізнаний

до кінця. Чим він багатший, тим цікавіша людина, тим прекрасніше їїжиття. Велике значення мають духовні цінності.

-Як ти думаєш ,чи можна бути багатою

людиною, а почуватися нещасним?

-Так,тому що в душі, сповненій праг-

ненням до заможності, уже не лишається місця для добра.

-А чи можна навпаки,не мати багато грошей, а все ж таки бути щасливим?

-Так, бо душа бажає до й захистити як близьку, так і чужу людину. Однимсловом, слід мати щиру й красиву душу, щоб бути корисним, а не пройти по життю сірою тінню.

-А де народжуються всі вчинки людини?

-Усі вчинки народжуються в душі, благословляються в її соборі. Треба

керуватися в усіх діях вічним дороговказом — святинею собору своєї

душі.

-За що ти цінуєш людей?

- Я ціную людей не за привабливу зовнішність, а за щирість і відкритість

душі.

-А ,які добрі душевні якості ти цінуєш?

Я ціную щирість,співчуття,підтримку у важку хвилину,життєрадісність,відкритість,дружелюбність ,відвагу,ввічливість,терпіння,до хворим і бідним,милосердя.Я ціную таких людей,які залигаться поруч ,коли ти потрапив у біду,незважаючи на власні турботи і проблеми.

-Дякую,я зрозумів,буду розвивати у собі душевні цінності.Дякую,що ти приділив мені увагу.Бувай.

-До зустрічі

Сьогодні, на мою думку, прояви кращих людських якостей – шанобливого ставлення до людей похилого віку, гуманності, доброзичливості, безкорисливої до не модними». Я вважаю, що це одна з головних проблем сучасної України.

Доброта й чуйність, співпереживання і щиросердність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді – це завжди було у характері українського народу. Але що зробити для того, щоб ці згадані добрі звички і традиції, оте милосердя, що здавна властиве нашому народові, зберегти навіки?

Напевне, потрібно виховувати шанування в родині, плекати в школі, реалізовувати в суспільних відносинах. Я гадаю, що треба менше говорити про добро, а просто проявляти милосердя до тих, хто потребує підтримки.

Сучасне телебачення та преса теж ігнорують проблему виховання шанування до старших у молоді, забуваючи, що ці люди мають багатовіковий досвід, майстерність, життєву мудрість і культуру. Чесно кажучи, я не знаю такої передачі про літніх людей. А якби більше про них писали та говорили, то підростаюче покоління не тільки пишалося цими людьми, а й намагалося стати кращими.

Люди старшого покоління, на жаль, не розпещені увагою держави. Вони роками чекають справедливого нарахування пенсій, пільг, які мали б хоч якось пом’якшити умови злиденного існування старих людей. Перетворилося на глум право на безплатну медичну до поки держава не навчиться шанувати старість, ще довго прийдеться вчитись на власних помилках.