Сочинение как мы делаем подарок кухоную лопатку бабушке

Как - то раз , мы приехали к бабушке в гости. она начала нас угощать всякими сладостями ,пока на кухне делала вкусное жареное мясо. как вдруг , у бабушки сломалась последняя кухонная лопатка , она загрустила , ибо выйти на улицу она не могла , ноги не позволяли. мне стала так грустно от беды моей бабушки и я передумал. я куплю деревянную лопатку и разукрашу ее. на следующее утро я поехал к бабушке . приехал я не с пустыми руками , в приехал я с лопаткой для бабушки. она похвалила меня , лопатка была красивой. когда бабушка готовила ,она вспоминала обо мне

Природа створила людину та дала їй всі ті матеріальні цінності, яких вона потребувала для існування. пройшов час, і людина сама навчилася створювати матеріальні цінності. проте духовний зв"язок з природою не втратила. природа викликає у людини високі почуття, тому що природа - це первозданна краса, вона діє на людину, впливає благотворно на людське суспільство в цілому, вона дає початок мистецтву, науці, культурі без цього не може бути матеріального, технічного, інтелектуального прориву у майбутнє. кожна людина повинна усвідомити, що зв"язок між нею і природою так само нерозривний, як зв"язок між матір"ю та дитиною. і що суть духовності полягає в тому, щоб насолоджуватися самому, але не завдавати шкоди тому, що тебе оточує. 

Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, дитинство з дивосвітом-казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. то родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. то її велике «я», з якого починається людина, родина, батьківщина і вся наша велична й неповторна у світі україна. буває, часом, сліпну від краси. спинюсь, не тямлю, що воно за диво,– оці степи, це небо, ці ліси, усе так гарно, чисто, незрадливо, усе як є – дорога, явори, усе моє, все зветься – україна. така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись і з богом говори. україна – неозорі простори рідної землі, що прослалися від карпат до чорного моря. україна – це історія народу, який протягом багатьох років боровся за свою свободу і незалежність. україна – це рідна мова, яка, долаючи перешкоди і всілякі перепони, стала однією з найрозвинутіших мов світу. україна – наша батьківщина. василь симоненко писав: «можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки батьківщину! »