Речення з словами: 1. за два кроки 2. через хвилювання 3. о дванадцятій годині 4. оплата за домовленістю

як ви думаєте, що таке добро? а що таке зло? всієї своєї історії людство намагається відповісти на ці вічні питаний. давайте поміркуємо разом. мені здається, що добро в першу чергу пов'язане і умінням радіти і співчувати, співпереживати, відгукуватися на відчуття інших і тримати свою душу відкритою. коли ми говоримо про людину «добрий», го маємо на увазі, що вій готовий! прийти на іншому, роблячи це не заради вигоди, не на показ, а безкорисливо, за велінням серця. але чи можна бути добрим взагалі, ніяк не проявляючи доброту в справах? щ мені здається, навряд чи. а чи можна примусити людину бути добрим? неможливої у ійців із цього приводу є цікаве прислів'я: «ви можете змусити коня підійти до води, але не можете змусити її пити». добрі справи люди здійснюють за велінням серця, за наказом совісті, а не з примусу. чи є початком доброго відношення до людей уміння прощати? але необхід ність і готовність прощати спричиняє за собою етичний пошук. як співвіднести доброту і поблажливість, провину і покарання? відповіді на ці складні питання нам доводиться вирішувати все життя. але мені хочеться, щоб ви в будь-якій життєвій важкій ситуації пам'ярдаї и слова габрієля гарсія маркеса: «завжди знайдуться люди, які захочуть.-за подіяти тобі біль. але потрібно продовжувати вірити людям, тільки бути трох н обережніше».

як працювати з книгою

роботу з книгою треба розпочинати з ознайомлення з  нею. ознайомлення з книгою розпочинається з титульної сторінки, де, звичайно, вказуються прізвище автора, назва, черговість видання, місто, видавництво і рік публікації.

до початку роботи з книгою також треба ознайомитися з анотацією, передмовою та вступною статтею, примітками й коментарями, словником важкозрозумілих слів, післямовою, біографічною довідкою про автора, покажчиками, списком літератури, резюме, змістом.

анотація вміщується на звороті титульної сторінки. це стисла характеристика змісту книжки з вказівкою, на яких читачів вона в першу чергу розрахована. передмови до книг пишуть їх упорядники, редактори, перекладачі або автори. у передмовах часто характеризуються історичні обставини та факти особистого життя автора, що спонукали до написання книги. подібну до передмови роль відіграє  в книзі вступна стаття. однак вона, як правило, відзначається  більшим, ніж передмова, обсягом і глибшим оглядом тих проблем, які ставляться й розв’язуються в книзі. її завдання – підготувати читача до ґрунтовного розуміння та засвоєння матеріалу. у наукових збірниках в кінці кожної праці іноді подається резюме – стислий висновок, перелік її основних положень.