Відредагуйте речення. учні записували матеріал у зошиті по українській літературі.

учні записували матеріал у зошит з української літератури

Янародилась та живу в україні, це моя батьківщина, мій улюблений куточок землі. я дуже люблю мальовничу українську природу. безкрає синє небо, яскраве сонечко, густі трави та квіти, міцні стрункі дерева. в усі пори року вони для мене найпрекрасніші в світі. хоч, я впевнена, на землі є багато красивих місць, не схожих на мою країну, і для тих, хто там народився, вони – найгарніші. і я б також хотіла подорожувати та побачити всі дива світу на власні очі. київ,одеса,харків,львів,полтава-казкові куточки нашої батьківщини.взагалі,кожне місто в україні чудове,найгарніше.усі ми на землі – добрі сусіди, кожен з нас іде непростим шляхом власного життя. ми маємо поважати одне одного. я хочу, щоб ми жили мирно, щоб назавжди зберегти недоторканими дорогі для нас рідні місця, що для кожного з нас свої власні.

Українські народні прислів’я

про природу.

природа одному мама, а другому мачуха.

заступиш природу дверима, а вона тобі – вікном.

на небо – не скочиш, а в землю – не закопаєшся.

не можна на небо злізти та через голову штанів скинути.

нема тієї драбини, щоб до неба дістала.

чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому.

як небесна височина, – так морська глибина.

взимку сонце, як мачуха: світить, та не гріє.

зимове сонце, як удовине серце.

весняне сонце – як дівчини серце.

доки сонце зійде, – роса очі виїсть.

і сонце не всі гори освічує, хоч високо ходить.

якби не було хмар, то ми б не знали ціни сонцю.

аби на мене місяць світив, – а зорі будуть.

гарно і при місяцю, коли сонця немає.

світить місяць, та не гріє.

з неба зорі хвата, а під носом не бачить.

світло чим вище стоїть, тим дальше його видно.

світить, та не гріє.