Спільно кореневі до слів земля і проліски

Вулиця Адміральська — головна вулиця в перше сторіччя існування Миколаєва. Назва запропонована поліцмейстером Павлом Федоровим у 1822 р., але не затверджена генерал-губернатором Миколаєва адміралом Олексієм Грейгом. Повторно запропонована поліцмейстером Григорієм Автономовим. Затверджена адміралом Михайлом Лазарєвим в 1835 р. Назва дана по будинку головного командира Чорноморського флоту (1793 р.), від якого починалася ця вулиця. Оскільки флотом командував адмірал, то його будинок у просторіччі називали «адміральським». Звідси й пішла назва вулиці.

На цій вулиці мешкала міська знать — офіцери морського відомства, чиновники, купці. Тут будували красиві кам'яні дво- і триповерхові будинки, адміністративні будівлі, торгові приміщення.

Замощення вулиці Адміральської почалося в 1820-ті роки. Довгий час вона не мала освітлення, а лише в 1823 році, починаючи від будинку головного командира Чорноморського флоту і до штурманського училища, що знаходилося за будівлею 2-й жіночої гімназії, були встановлені гасові ліхтарі.

Після революції, в 1920-ті роки, перейменовано у вулицю Карла Маркса. До 175-річного ювілею міста вулиці повернули історичну назву — Адміральська.

Ім'я місту Миколаєву було надано 27 серпня 1789 р. в пам'ять про взяття в 1788 році російськими військами турецької фортеці Очаків у день святого Миколая, покровителя моряків.

І відразу місту судилося стати великим промисловим центром і центром суднобудування. Вже через 9 місяців був спущений на воду чудовий корабель «Святий Миколай», а місце його споруди - Адміралтейство прийнято називати місцем заснування міста. Сьогодні це територія заводу імені 61 комунара.

Ім'я Миколаїв - було надано новому місту-верфі Г.О. Потьомкіна, в якому за документами було тільки 26 дворів і жителів: 105 чоловіків і 42 жінки, цікаво, що м. Миколаїв називають містом наречених, кораблів, чорних ночей і білих акацій. За легендою, коли цей населений пункт - верф тільки закладали, то населення було переважно чоловічим. І щоб налагодити сімейне життя сюди по неділях з'їжджалися наречені з навколишніх містечок і сіл. На площі вишиковувалося дві шеренги: женихів і наречених. За командою священика вони нібито зближувалися, і, яка дівчина виявиться навпроти, на тій і потрібно було одружитися. Вінчали всіх одразу на площі.

Будувалось місто за чітким планом - з прямими вулицями і кварталами, складеним російським архітектором Іваном Старовим, сьогоднішні рівні, як стріла вулиці, чіткі квадрати кварталів в історичному центрі міста - це втілений у життя план талановитого архітектора, який увійшов в історію Миколаєва, яку продовжили наші сучасники. Близько ста років у Миколаєві була штаб-квартира Чорноморського флоту. Тут побували великі адмірали і флотоводці: Ушаков, Нахімов, Корнілов, Беллінсгаузен, Лазарєв. Саме Ушаков привіз до Миколаєва акації, що стали нині символом міста.

Молоде місто Миколаїв зростало і розвивалося швидкими темпами, мало міст в історії так швидко забудовувались. І вже через 2 роки, в 1792 році, в Миколаєві вже були збудовані 1 церква, 100 казарм, 13 магазинів, 158 кам'яних будинків, 61 землянка, 209 мазанок, 149 крамниць, нараховувалося 1566 жителів і 1734 тимчасових робочих.