Опис подій які відбулися після дощу. план 1. раптовий дощик закінчився 2.природа після дощу 3.райдуга на голках

Ми з друзями вирушили в ліс,там був малесенький дощик.потім цей дощик перестав крапать.ми з друзяками простилили ковдрочку й сіли на неї.раптом біля дерева пробіжав маленький йожик.виглянула райдуга.й ми з друзями побіжали з задоволенням до дому.

ответ: ,, Гармонія людини як велика духовна цінність,, б'є

З самого початку існування людини природа ставила перед нею певні вимоги. Клімат, рельєф, оточення - з усім цим людина змушена була рахуватися, пристосовуватися. Природа таким чином впливала на становлення національного характеру.

У житті трапляється так, що природа дає нам дуже цінні уроки виживання і боротьби зі стихією. Людина вже давно віддалився від природи, і перетинається з нею лише маленькими уривками, у вигляді домашніх тварин або рослин. Вчені давно зрозуміли, що природа – це головне джерело здоров'я, життя, і історії походження людини. Дружить з природою дуже важливо і корисно, тому що лише вона, при грамотному погляді на неї, здатна навчити як жити так, щоб залишатися якомога довше здоровим і молодим.

Справа в тому, що людина постійно витрачає ресурси планети, які рік від року виснажуються все сильніше і сильніше. Багато лісу зазнали вирубці з-за того, що людина освоїв деревину як матеріал для виготовлення багатьох речей, багато болота осушились, з-за того, що людина прагнув их засіяти культурами, щоб прокормить себе самого. Деякі тварини були приручені, а деякі і зовсім прижилися настільки, що фактично вже є членами сімей, як коти чи собаки.

,,Земле барвінкова, дай мені здоров'я,,

Вже давно стало зрозуміло, що довкілл потребує нашого захисту. Але чомусь люди поступово знищують природу і ставляться до неї як споживачі. А щозалишиться після нас майбутнім поколінням, яким теж хотілося б жити на “барвінковій землі” і мати міцне здоров’я? Нічого доброго, тому треба докласти всіх можливих зусиль і врятувати природу. Як? Кожен має змінюватися. Якщо ви влаштували пікнік, то після його завершення, поприбирайте після себе усе сміття. Не забруднюйте водойми. Намагайтеся якомога менше використовувати сильнодіючі миючі засоби. Поліетиленовими пакетами користуються в усіх країнах, але, перілж їх розпаду в природі займає 100 – 200 років. Тому краще такі пакети замінити текстильними сумками. Захист природного середовища розпочинається з нашої свідомості, з нашого будинку, з нашої квартири. Тому заощаджуйте електрику; в масштабах країни це до закрити бодай одну електростанцію.

Объяснение:

ответ: Жила-була літера П. Вона виділялася серед інших літер Алфавіту. Літера П була дуже гарною. У неї було дві ніжки та пряма, горизонтальна спинка. Літера П добре співала, танцювала, стрибала. Вважалося, що вона найчарівніша, найпроникливіша, найсвятковіша літера.

Але найбільше буква П любила подорожувати.

Вона бачила піраміди, милувалася узбережжям. Вона подорожувала пароплавом і поїздом. Якось доля закинула літеру П у таку далечінь, де вона раніше не бувала.

То була дуже тепла територія. На ній росли папороті та плющі. Там, не таючись, ходили павіани, сміливо літали папуги.

І ось одного разу буква П побачила приголомшливу птицю. Спочатку вона здалася їй чарівною. Вона ходила з високо піднятою головою, ступала велично, царственно. Літера П дивилася на неї із захопленням.

Але раптом прекрасний птах виріс прямо на очах. Вона стала величезною. Її хвіст став схожим на гігантське віяло. Буква П злякалася, вона вирішила, що чарівний птах розлютився на щось, і їй, букві П, зараз невтішитися. І тоді Алфавіт позбудеться найрозумнішої літери на світі.

Але прекрасний птах і не думав нікого ображати. Вона просто підняла своє чарівне пір'я за звичкою, а також через чудову погоду.

— Який гарний птах – павич ів маленький жучок-повзучок, що зупинився неподалік літери П.

- Павич! — вигукнула літера П. — Як же я не здогадалася, що це саме він.

І вона почала пурхати. Адже вона була найбільшою літерою Алфавіту. Павич з усмішкою глянув на неї, кивнув, як старій знайомій, і пішов далі.

А буква П довго дивилася йому вслід, милуючись прекрасним віялом.

Надвечір вона поспішила додому, до Алфавіту.

— Швидше, скоріше додому! Треба розповісти іншим літерам Алфавіту про павич, про найкрасивішого у світі птаха!