Була холодна зима.ріки й озера скувала крига.рибкам стало важко дихати.михайло і дід архип пішли на озеро. вони ополонки.тепер риба не загине. , визнач головну думку кожного абзацу і запиши одним реченням

Люди можуть почувати як погани жити взимку рибкам,тому їм і   або маленька робота людей  врятувала життя рибкам 

Кожна людина наділена уявою. ще з раннього дитинства уява починає володіти нашими думками. вона представляє перед нами картини майбутнього й минулого, існуючого та фантазійного. уява - це ніби пензель, завдяки якому ми можемо намалювати речі та явища, яких ще ніколи не бачили. і саме завдяки уяві у людини з’являються мрії. спочатку, вони зовсім прості і легкоздійсненні. потім людина починає рости і пізнавати світ, розставляти пріоритети та вподобання. а разом з людиною ростуть і її мрії. вони стають ширшими та конкретнішими. їх кількість неодмінно зростає. деякі з цих мрій стають цілями, яких людина прагне досягнути в своєму житті,а інші так і залишаються мріями, через свою нездійсненність. мрії – це ніби квитки у майбутнє життя, и кожен з нас прагне цими квитками скористатися. мрій у світі багато, набагато більше ніж самих людей. хтось мріє бути сильним і хоробрим, хтось прагне слави та вроди, для когось найважливішим є багатство. ми уявляємо майбутнє кохання та сімейне щастя, або професію, яку прагнемо опанувати. важко виділити одну окрему мрію, яку я б вважав(ла) найголовнішою. для мене, як і для всіх інших, важливим є моє майбутнє життя. і, звісно, я прагну мати хорошу професію та достаток, люблячу сім’ю та вірних друзів. я хотів(ла) би жити в добробуті та ніколи не сумувати, подорожувати і побачити світ. важко виділити одне, найзаповітніше бажання. проте, мабуть, для мене це – правильно вибрати свій шлях, знайти свою життєву дорогу. адже,на мій погляд, найголовніше це - не прожити своє життя марно та бездумно. мрії наповнюю наше життя барвами, вони нам пізнати себе. ніколи не можна позбавляти себе мрій, бо людина без них існувати не може.

Історична тема в нашій літературі — це незабутні сторінки української історії. письменники україни у різні часи і епохи оспівували історичні події, їх героїв — мужніх українських ватажків. у романі і. багряного "тигролови" реалістично описано події часів сталінщини, бо самому письменникові довелося пережити і насильницьку колективізацію, і голодомор, і репресії. письменникові поталанило — він вирвався із сталінського пекла, опинився в еміграції. і. багряний вважав своїм обов'язком розповісти всьому світові правду про цей час. роман багато в чому є автобіографічним. у ньому розповідається про долю ліричного героя, який перемагає сталінську систему. пригоди головного героя григорія многогрішного — від втечі з "ешелону смерті", що мчав до гулагу, до життя в українській родині сірків — це правдиве зображення жахливих буднів ув'язнених у сталінських концтаборах, на засланні, тяжкого життя українців на далекому сході. письменник показує, як "енкаведисти" знущалися з патріотів, які любили свій край, свій народ, його волелюбний дух, які самі були людьми мужніми і волелюбними. особливо вражає своєю злою силою майор нквс медвин — беріївський кат, який не одному українському патріотові "вправляв мозки". цей майор-садист виламував ребра, вивертав суглоби, морив голодом, аби лише назвали його "справжнім чекістом". але там, у тайзі, григорій зустрів також щирих і мужніх своїх земляків-українців — родину тигроловів сірків. колись ця родина втекла від злиднів і збудувала собі в тайзі нову, славну і вільну україну. у суворому далекосхідному краю українці давали своїм поселенням назви тих міст або сіл, звідки самі були родом. вони зберігали усі звичаї, традиції, побут. і григорій відчув себе в цій родині, ніби в рідному краєві.