Если ты был призидентом щтоб ты зделал штоб ученикам было интереснее учится и отдыхать

Я дякую тобі, Минулий Рік! За те, що я живу та бачу сонце. За те, що душу ти мою беріг, Коли страхів було уже по вінця. За те, що діти в радості живуть, Онуки вчаться мову пізнавати, За те, що друзі спокій бережуть, Та, ніколи без діла сумувати. За те, що є в кишені й на столі, За те, що мрії сповнюють свідомість, За те, що обминають люди злі, А коло друзів шириться натомість. За те, що здатна бачити красу, Де інший бачить, начебто, розруху. За ту Любов, що до Життя несу, Обходячи реальність ту, бездуху. Я дякую, та, може й не за все, Бо, може ще чогось не розумію. Майбутність Перемогу принесе. І я вже з того приводу радію. Я дякую, подяка це моя, Та в мене є лише одне бажання: Нехай усі так думають, як я – Країна вийде з кризи до світання!

Якось, зовсім випадково, мені на очі потрапила репродукція картини Олександра Мурашка під назвою «Дівчина в червоному капелюсі». Вана з першого погляду привабила мене незвичайною технікою малювання та витонченою майстерністю митця. Ця картина була написана широким і густим мазком, але в то й же час усі деталі на ній відрізняються соковитістю і впевненістю. А контраст яскравого червоного кольору капелюха і темних відтінків заднього плану картини створює живописний дзвінкий акцент. Саме сміливі зіставлення цих кольорів, інтенсивність червоних тонів, які врівноважують і приглушують глибокі і м’які чорні очі дівчини, вразили найбільш усього в цій картині.

Якщо навіть не придивлятися до картини, перш за все впадає в очі червоний капелюх, який яскравою плямою виділяється на чорному фоні і контрастує з темним вбранням. Цей капелюх приваблює увагу і до обличчя дівчини, яке світиться глибоким спокоєм та зосередженням. Дівчина у червоному капелюсі дуже схожа на макову квітку на фоні темного українського поля. Енергія червоного кольору вигідно підкреслює молодість та красу дівчини, якій, скоріш за все, було близько вісімнадцяти років у той час, коли вона позувала художникові. Її обличчя не по віку серйозне і декілька розгублене, а чорні очі приваблюють погляд глядачів.

Вже пізніше мені довелося узнати, що Олександр Мурашко – видатний український митець кінця XIX – початку XX століття. Він народився в Києві, дитинство його пройшло на Чернігівщині, а творчістю Мурашко займався, подорожуючи по всьому світу. Весь час він експериментував с різними техніками малювання і більшість з них добре засвоїв. Своїм нащадкам художник залишив багато картин, які сьогодні можна побачити як в музеях та картинних галереях нашої країни, так і в приватних колекціях українських і іноземних цінителів живопису. Картину «Дівчина у червоному капелюсі» Мурашко написав у Парижі.

Объяснение: