Твір роздум на тему "якою повина бути людина"

Ми всі живемо у цьому світі заради ми на щось розраховуємо, шукаємо друзів, будуємо кар*єру, чимось але не думаємо про наслідки усьго ми не думаємо про те, що, навіть, сама дорога серцю людина може завдати удар ножем у часто забуваємо про те, що нам багато людей, нажаль, забуваємо посміхнутись а потім ми ще задаємо питання "чому все так? я гіден (гідна) більшого! "але не так часто ми замислюємось : "якою повинна бути справжня людина"наприклад, я вважаю, що правжня людина повинна бути чесною .також в справжній людині,на мою думку, повинна бути цілеспрямованість, адже справжня людина повинна дійти до мети котру вона перед собою поставила. справжня людина не має права брехати, адже насамперд вона буде брехатии не оточуюючим, а самій собі,що просто жалюгідно. людина з великої літери "л" повинна відстоювати своє слово та віддавати відповіть за свої вчинки  зараз стає все помітніше те, що всі якісь похмурі і весь час окутані занепокоєні своїми я розумію, що тяжко, але завжди було тяжко, але ж скільки всього було пережито! хіба зараз прийшов час -ні,не думаю..   якби кожна людина хоча б трішки замислювалась над вище сказаним, то й життя кожного з нас і життя суспільства в цілому стало б кращим та більш повноцінним.  ось така моя думка..   [держи =))]

Упершу чергу, бути людиною означає вміння жити серед інших людей. що б ви не робили у своєму житті, завжди необхідно пам’ятати, що ви живете на світі не одні. вас оточують люди. і потрібно поводитися так, щоб їм було легко і приємно поряд з вами. звідки беруться такі якості? у деяких вони — подарунок природи, але частіше вихованість, людяність, чемність у собі виховують. правила поведінки у нас поступово й постійно: спочатку під керівництвом дорослих, потім і самостійно — у спостереженнях за людьми й стосунками між ними. вихована людина проявляє пошану до інших людей у всьому. тому необхідно виховувати в собі звичку постійно пам’ятати про оточуючих: не проштовхуватися в натовпі за ліктів; затуляти рота рукою, коли кашляєш або чхаєш; не забувати говорити «будь ласка»; ніколи не жартувати над фізичними недоліками оточуючих; завжди тим, хто слабший.тому бути людиною це означає поступатися, зважати на інших, стримуватися, уникати несправедливості, бути терплячим, чуйним, ввічливим. ще бути людиною — означає бути патріотом своєї країни. любов до батьківщини полягає в готовності захищати її незалежність, працювати на користь своєї країни. відчуття любові до батьківщини тісно пов’язане із самою суттю слова «людина», адже патріотизм — невід’ємна частина душевного світу особистості, її моральності, совісті, її честі й достоїнства. напевно, саме тому вже багато років у людей існує переконання: справжня людина і патріот — це одне й те саме. розпитайте своїх рідних, скоріше за все, серед них є люди, які зробили подвиг в ім’я нашої країни. наші бабусі й дідусі, наші батьки можуть нам безліч прикладів героїзму і під час війни, і в мирні часи, героїзму минулих років і наших днів. але для того, щоб стати справжньою людиною, зовсім не обов’язково здійснювати подвиг у масштабах усієї країни. насправді найважче подолати себе у дрібницях. недаремно говорять: поступишся в дрібницях, поступишся й у великому.

у кожної людини воно різне. на мою думку, найбільше щастя — відчувати, що ти потрібен людям.

щастя — це відкривати незвідане. першовідкривачі нових земель були, мабуть, дуже щасливими людьми. а якими ж щасливими виявилися космонавти — першовідкривачі космосу! чехословацькі мандрівники зігмунд і ганзелка — щасливі наші сучасники: вони своїми очима бачили природу і людей африки, америки, азії, європи, зняли багато документальних фільмів, написали дуже цікаві книги.

щастя — це відчувати красу рідної природи, як т. г. шевченко, п. г. тичина, і. с. нечуй-левицький, в. м. мабуть, велике щастя випало м. коцюбинському, коли він, мандруючи прикарпаттям, збирав матеріали для своєї повісті "тіні забутих предків".

бути щасливим — це означає бути всебічно розвиненою людиною, любити свою вітчизну, рідну природу, мистецтво, працю, справедливість. але бувають обставини, яких людина не може подолати, яку б силу волі вона не мала. я часто запитую себе: чи була леся українка щасливою? адже все свідоме життя її сковувала, мучила важка хвороба. нелегко їй жилося, але скільки сонячної радості в її ліричних творах! герої її поезій, поем, драматичних творів своїми роздумами і глибокими спостереженнями над природою відстоюють щастя людини.

а пейзажі у ранніх поезіях павла тичини і "мисливські усмішки" о. вишні!

глибоко підчувати красу природи, дбати про її збереження на щастя людям — важливе завдання нашої літератури. тому мені дуже подобаються з українських письменників м. чабанівський, а. малишко, д. панличко. їхні герої — великі правдолюби. але для щастя людніш цього замало. п. а. грабовський писав, що милуватися благодатними куточками природи можуть і філістери, люди байдужі до долі "роду, до трудящих. я вважаю, що щасливі ті люди, які палко люблять свій народ.

київський завод " оболонь".цукерки " золотий ключик". львівський національний універсетет імені івана франка. місто жовті води. байка ". бджола ішершень".тичинівські читання. довженкове слово. грінченскеві слова. північний льодовитий океан. східна україна. києво - печерська лавра. тернопільська середня школа. бердичівські вулиці. софія київська. східна філософія. сузір'я "великий пес". близький схід. літак " руслан" . аеропорт "жуляни". станція метро " театральна". станція " шепенівка". готель " женева".

якщо наприклад журнал " веселка " берем в лапки якщо веселка це дитячий журнал то не берем в лапки.