Відредагуйте словосполучення! тлумачити по-другому, робити помітки, піднімати питання, поставляти продукти, заставляти мовчати, по крайній мірі, устав студентського братства, воєнна тайна, тезиси доповіді, збори постановили, честолюбивий, терпелива людина, багаточисленна аудиторія, від чистого серця, завзятий шахматист, строїтися в шеренгу, коротше кажучи, хто крайній, крупномасштабний проект, шарикова ручка, користуватися вспишкою, легше всього, переписуватися з партнерами, відігравати значення, мигдальний торт, мова йде, поділити пополам, давайте навчимося, нажимати на клавішу, найменш вразливіший, гонорити невпопад, невірна відповідь, оплачувати за проїзд, рідке пальне, пам’ятник тараса шевченка, переводити текст, виписувати газети, грошовий перевод, перекличка учнів, переключати швидкість, під ранок, під кінець дня, під редакцією, під соусом, під прикриттям, учитися музиці, учений ступінь, подзвони мені без чверті сім, два інженера, палата общин.

Робити  позначки,  ставити запитаня, поставка товару,  заставити мовчати, щонайменше  або в деякій мірі, вертеп студентського братства, військова таємниця,  доповідь, постанови зборів, амбіційний,терпляча людина,  аудиторія,  від щирого серця,завзятий шахіст,шикуватися в лаву,коротко кажучи,хто останній,великомасштабний проект,(шарикова  ручка незнаю),користуватися лампою-спалахом,найлегше,співпраця з партнерами,відігравати роль,  мигдальний торт, мова йдеться., поділити навпіл,давайте  навчимося,натискати  на клавішу,найменш вразливий,сказать невпопад,невірна відповідь, платити за проїзд,рідке  паливо,  пам'ятник тарасові шевченку,перекладати текст,передплачувати газети,грошовий переказ,переклик учнів,перемикати  швидкість,на ранок,  наприкінці дня, за редакцією, з соусом, під прикриттям, учитися музики, найковий ступінь, подзвони мені за чверть  сьому або подзвони  мені без четверті сім, два інженери, палата громад

дзвіни́ця софі́йського собо́ру  — дзвіниця собору святої софії у києві, пам'ятка української архітектури в стилі українського (козацького) бароко[1][2][3]. є одним з українських національних символів та символів міста києва[3][8][9].

збудована в 1699–1706 роках[5][7] коштом гетьмана івана мазепи[1]. значно перебудовувалась у 1744–1748 роках за проектом йогана шеделя, у 1851–1852 роках за проектом єпархіального архітектора павла спарро надбудовано четвертий ярус[5]. вертикальна домінанта верхнього міста[1]. складова частина національного заповідника «софія київська»[10].

занесена до переліку світової спадщини юнеско під №  527 (в комплексі монастирських споруд собору святої софії)[11]. є пам'яткою культурної спадщини національного значення, охоронний номер №  1/2[12].

все може статися. селфі, які ми робимо, увічнюючи себе, коханого (або кохану), у вигадливих позах та на найрізноманітніших об*єктах, ну просто ні в яке порівняння не йдуть з пересічними нудними фото, де родина з напруженими обличчями дивиться в об*єктив і чекає, доки з нього «вилетить пташка». в крайньому разі, на цих обличчях вони зображують посмішку, але здебільшого це вельми серйозні постаті, одягнені все найкраще, що мають.

так, родинні фото мають небагато спільного з тими, які ми робимо з самих себе на фоні розкішних інтер*єрів або екзотичних пейзажів. але чому, чому вони є такими дорогими й милими нашому серцю? думаю, що старі родинні фото – це привіт нашим нащадкам від наших предків, це біографія родини, це, якщо хочете, машина часу, зв*язок часів. це передана атмосфера епохи, в якій цікаво все – від фасонів суконь до меню на святковому столі вашого дідуся або й прадіда.

старі пожовклі знімки ми завжди розглядаємо з насолодою. адже наше життя скороминуще, а те, що вчора нам здавалося вічним і непорушним, завтра стає лише спомином. сімейні фото з роками стають лише більш цінними, адже з ними ми можемо повернутися в минуле.

тож нехай буде селфі, воно з часом теж буде для когось родинним надбанням, реліквією. але й сімейні фото мають зайняти почесні місця на шпальтах вашої галереї.