Іть скласти речення з такими фразеологізмами: яблуко розбрату, троянський кінь, ахіллесова п'ята, гордіїв вузол, сізіфова праця, скриня пандори

1)  в наш час треба бути дуже уважним обираючи друзів, бо деякі з них можуть підкинути тобі "яблуко розбрату" і тоді в твоему житті будуть постійні чвари. 2) з істрії трої, можна почути міф про "троянського коня" 3) відпочиваючи в греції можна відвідати містечко  корфу, та подивитись на історичні пам'ятки, одна з них це скульптура ахілеса, та його знаменита "ахілесова п'ята"4) в складних ситуаціях треба прикласти чимало зусиль, щоб роб розв'язати "гордіїв вузол"5) прибираючи кожного дня у своїй кімнаті, я зрозумів що це "сізіфова праця"6) в кожній ситуації треба дуже добре подумати, щоб раптом не відкрити "скриню пандори" і не ситуацію в погані наслідки.

Не боги робили та знаходили глину,і навіть зовсім не вони робили глиняни горшки. не вони робили форми для горщків, це було ще в часі київської русі, та ще й раніше. навіть, не кожен може відрізнити сорт глини, та колір. тільки спеціалісти могли відрізняти сорт глини. наприклад, полтавські гончарі розрізняли: 1. «піскувату» — піщанисту, вогнетривку глину; 2. «сипець» — сильно піщанисту глину; 3. «жорстку» — велико-зернисту глину; 4. «на глинок» — жовтувато-зелену, глейку глину справжні майстри могли, тільки користуватися чистою глиною. її привозили з «глинища», та вона лежала на подвір’ї. за правилами її поливали водою. для того щоб її розмішати великими веслами, і ще різали дротами. потім глину накатували ковбаскою. після того як зробили горщик, брали та сушили на подвір’ї об в піч. в них як вони казали остання операція – випалювання. дуже часто треба було слідкувати за температурою. випалювання тривало близько доби, бо поділялося на три частини: випалювання на слабкому вогні, потім на середньому і високому. а для фарбування потрібно було налити у ріжок, у вузенькій кінець було вставлено перо.

Зимовий вечі здавалося б, такий же вечір, як і всі інші. але все-таки взимку це щось особливе, якщо порівнювати з темним часом доби в інші пори року.як же приємно саме зимовим ввечері бути вдома! можна заварити чай, сховатися ковдрою і насолодитися приємним, обволікаючим все тіло теплом - і заметіль або колючий мороз не торкнуться тебе. нехай на вулиці дуже холодно, але саме взимку можна спостерігати неймовірно красиві пейзажі. мороз малює неповторні візерунки на склі, білий сніг покриває все довкола, і те, що було сірим і нудним, починає блищати. зимовий вечі для мене це найпрекрасніше, що є на світі.