Кого ти вважаєш справжнім другом? напиши про це текст-розповідь (5-7 речень) .

Що таке дружба? я вважаю, що дружба – це коли дві людини довіряють одна одній, поважають одна одну. дружба – це коли ти ладен віддати найголовніше в житті заради свого товариша.  одна дуже розумна людина казала, що дружба – це найвища форма любові. я згодна з цими словами, адже у дружбі виникають такі ж самі ніжні, світлі та чисті почуття, як і в коханні.  є люди, які “товаришують” з ким-небудь лише заради вигоди для себе. але я таких людей не поважаю, адже ці відносини “дружбою” назвати зовсім не ! якщо в тебе є друг, то ти ні в якому разі не повинен шукати будь-якої користі з вашого спілкування.  за моє досить коротке, але і досить цікаве життя траплялося дуже багато людей, яких я вважала своїми друзями. але пізніше я розуміла, що вони видавали себе за зовсім інших людей. і я розуміла, що це не ті люди, з якими я б хотіла спілкуватися протягом мого життя.  зараз є дуже багато людей, з якими я можу дуже весело проводити час. але справжня подруга в мене тільки одна. і хоч я знаю її не так вже і довго, але можу бути на сто відсотків впевнена, що вона мене ніколи не зрадить, незалежно від того, що би я їй сказала. ця людина ніколи не залишить мене коли мені буде погано, з нею я завжди поділюся своєю радістю або невдачею, з нею я так само весело можу картати свій вільний час.  саме ця людина, після батьків, звичайно, надає мені впевненості в нашому зовсім нелегкому житті.  саме тому я вважаю, що без друзів на світі було б дуже сумно

часто жизнь сталкивает нас с проблемами, которые решать совсем не хочется. или с делами, которые совсем не хочется делать. но есть парочка способов, которые решить любую проблему. метод швейцарского сыра когда мне надо было написать курсовую работу, я не знала, за что хвататься. тему-то я, конечно, выбрала, а вот дальше дело не шло – написание курсовой казалось мне просто невозможным. поэтому я решила воспользоваться «методом швейцарского сыра», то есть «выгрызать куски» из сложного дела. сначала я оформила титульный лист. потом нашла в интернете на соответствующую тему. потом продумала план курсовой, написала введение и пару частей, которые были наиболее мне интересны. потом купила папку, чтобы красиво оформить работу и написала еще несколько интересных частей работы. когда я скомпоновала полученный материал, оказалось, что написать осталось совсем немного. и именно тогда я взялась за основную скучную часть работы. курсовая была закончена неожиданно быстро. этот метод можно рекомендовать людям, способным стремительно переключать внимание с одного дела на другое, не любящим выполнять в логической последовательности. именно для них хаотичное "откусывание" небольших может быть наиболее комфортным.

я дуже хочу відчувати себе дорослим, прагну визнання моєї самостійності з боку рідних і знайомих, тому намагаю­ся віднайти гідні шляхи здійснення своїх бажань. на шляху змужніння дуже вчасно трапився мені вислів феофана прокоповича про основний критерій справжньої радості. дій­сно, запорукою радісного щасливого життя є саме совість, чисте сумління.

хіба можуть які-небудь радощі життя дарувати втіху, коли вони здобуті нечесно? якщо й так, то, я впевнений, лише ненадовго. недарма ж григорій савич сковорода зазначав, що не боїться смерті лише «той, в кого совість, як чистий кришталь».

чи принесли гроші, нажиті нечесно, щастя і статки ге­роям комедій карпенка-карого — пузиреві й калитці? а чи наважиться хто-небудь із нас бодай трішки відчути той жах, який переживав майор медвин із роману івана багряного, коли утіхи владою обернулися для нього страшним неспо­коєм, видіннями приходу жертв його

своє майбутнє професійне життя я волію пов'язати ,і музикою. можливо, через це уособлення громадянської совісності я бачу в постаті назарія яремчука. він так бага­то встиг зробити за свої неповні сорок чотири роки. разом і: і володимиром івасюком та василем зінкевичем надихнув на оновлене життя нашу пісенну творчість, позбавивши її сірої радянської однаковості. поет вадим крищенко, на чиї слова неодноразово виконував пісні яремчук, слушно наголошує на тому, що співак ніколи не втрачав гідності українця, не міняв її на гроші, звання та привілеї, що їм(вдавалися упокореним прислужникам. проспівана ним надовго до проголошення незалежності пісня «запорозькі козаки» (а для цього треба було виявити і чесноти душі, і надзвичайну мужність! ) не втратила й сьогодні актуаль­ності заклику научити нащадків «так любити волю». назарій яремчук, як і багато інших совісних дітей на­шої вітчизни, і своєю творчістю, і своїм життям доводить, що поняття совісті тісно пов'язане з поняттям відповідаль­ності. і ми, його родина, сучасна «вся україна, з глибоким корінням, з високим гіллям», мусимо цю відповідальність перебирати на себе.