Прошу продолжения рассказа (или сказки? сочинения? ) для первоклашки: "сиділа марійка за уроками та й замріялася : от якби мені чарівну "

то в мене були б крила, які підносили б підносили мене високо в небо, де серед хмаринок літають пташки. саме так, я, як, і вони, була б окриленою і вільною. піді мною розтилівся б увесь світ. я летіла б назустріч сонцю, огинаючи всю землю. і коли на неї опустилася б ніч, темна, з безліччю маленьких зірочок, які насправді є великими, дальніми, таємничими планетами,я повернулася б назад. не була б я досить щасливою, якщо думала б тільки про себе. я дуже хотіла б комусь , щоб він і багато інших були щасливими разом зі мною.

  сиділа марійка за уроками та й замріялася : " от якби мені чарівну ручку, яка б   вміла окрім виконування мого завдання, ще й вірші склададати. мама була би дуже задоволена. прийшла би вона з роботи, а усе вже зроблено, бо поки моя чарівна ручка робила уроки, я би з працею по дому: вимила би підлогу, посуд, нагодувала би нашу кицю мурку, та зробила улюблений матусін чай. а коли мама запитає мене, як я все встигла, я прочитаю найгарніший в світі вірш про неї. отож було би гарно! " марійка наче прокинулася від сну з посмішкою на "я ще маю час"-подумала вона. та взялася старанно виконувати уроки, потім - усе як в її мрії- матусі і зробила чай. а коли мама повернулася та запитала марусю хто це все зробив, донька згадала, що забула написати вірш, та просто вимовила: " я тебе кохаю, мамо! " а матуся сказала: я все бачу і без слів. дякую тобі! "

отож марійка вирішила, що може добре обійтись й без чарівної ручки. 

Ядуже часто люблю спостерігати за тим як хтось працює,обмірковуючи все до маленьких деталей. я пишаюся своєю матусею. у неї завжди було дуже багато хатніх справ,які вони повинна була якимось чином пов*язувати з роботою. у вихідні дні я часто могла спостерігати як матуся пече запухущі пироги. спочатку вона ретельно замішує тісто ,а потоім обережно кладе у духовко тісто. вона- справжній майстер свого діла. на прикінці готування пирогу,вона прикрашає пиріг різними лакомствами : сгущенкою, печеними яблуками, горіхами,шоколадом тощо.

Нещодавно у нашому дворі екскаватор випадково зачепив дерево і зламав його. перед вікнами зробилося якось порожньо і незатишно. «нічого, синку, — сказав тато. — скоро ми посадимо тут молоденьке деревце». тато нагадав мені, що пересаджувати дерева треба восени або навесні, коли дерево .ще спить. адже завжди можна ненароком пошкодити його корені.  одного осіннього ранку, поки я ще спав, тато привіз маленький прутик з декількома гілочками. коріння було дбайливо обгорнуте мішковиною. після сніданку ми вибрали місце у дворі, працюючи по черзі, викопали досить глибоку яму. тато старанно розпушив землю. я обережно тримав саджанець, тато обережно обсипав землею його корені. ми трохи вирівняли стовбур, досипали решту землі, зробили лунку. потім я полив наше деревце. тепер залишилось лише чекати.