Для чого сергій і митько викрали з подвіря бабусі курку? ( я. стельмах '' митькозавр з юрківки'')

Объяснение:

Написання слів з ненаголошенними голосними перевіряється наголосом.

Якщо не можна перевірити написання слова за до наголосу, застосовуємо правила:

1. Буква "и" пишеться:

а) у сполученнях -ри-, -ли- між приголосними у відкритих ненаголошених складах:  тривога, величезний, бриніти, стриміти;

б) у суфіксах -ик, -иц(я), -ищ(е), -иськ, -ив(о), -ин-, -инн(я), -ичок-, -ичк-: братик, становище, хлопчик, мереживо, посміховисько, палиця. вуличка.

2. Буква "е" пишеться:

а) у сполученнях -ере-, -еле-: шелест, черевики , ожеледь, очерет

б) якщо е при зміні випадає або чергується з і: травень- травня, серпень - серпня; велетень - велетня

в) у суфіксах -ець, -ень, -тель, -еро, -елезн-, -ен-, - енн-, -еньк-, -есеньк-, -ечок-, -ечк-: восьмеро, кошеня, горлечко, за , батенько, малесенький, подушечка, учитель.

3. Буква "о" пишеться:

а) у звукосполученнях -оро-, -оло-: боротися, дорога, колосся, молотити;

б) у словах: товар, гончар, погано, лопата, монастир, отаман, богатир  борсук, корявий

У деяких словах написання літер не можна перевірити, тоді треба звернутися до орфографічного словника.

Літо – найтепліша пора року. Довгі сонячні дні змінюють короткі теплі ночі. Погода надворі найчастіше ясна, над головою розкидається безкрає синє небо. Дерева стоять пишно вбрані в яскраві зелені шати.

Попід ними повсюди густо росте травиця, усіяна барвистими вогниками літніх квітів – маків, дзвоників, конюшини, пижма, ромашки, календули… А над ними порхають метелики та гудять всякі мушки.

Літо прикрашає сади й городи. Спіють соковиті вишні, за ними поспішають абрикоси та персики. Великі червоні полуниці хиляться низько до землі.

Поступово “засмагають” у променях літнього сонця ще недавно зелені помідорчики.

То тут, то там по арках зав’язуються огірки. Ціпкі колючі віти ожини стоять всипані солодкими темно-синіми, майже чорними ягодами. І так повсюди – буйство барв, свято плодючості, приємне відчуття тепла й затишку.

В літа чудовий дзвінкий голос – то співають високо в небі або сховані у вітах дерев птахи – маестро-соловейко, вранішній жайворонок, веселий говіркий горобець. А ближче до вечора музика літа змінюється – то вступає хор цвіркунів, що не замовкає аж до самого ранку.

І навіть дощ влітку теплий і лагідний.

Під шатром низьких хмар повітря стає гарячим. Прохолодні краплі дощу змивають пил з доріг та листя, завдяки чому після воно заграє ще більш яскравим смарагдовим сяйвом.

Літо – яскраве, різнобарвне… Червень не схожий на серпень, та й липень має чим порадувати око. Високе чисте небо, тепла прозора вода річок, стиглі фрукти, насичені кольори навкруги…

Немає на світі людини, яка б не любила літа!

Объяснение: