Відреагувати речення: 1. я тепер дивлюся на все другими очимаю 2. у другий раз будеш розумнішимю 3. в якій годині почмнається урок? 4. ви не скажете, котре согоднішне число? 5. це моя сама ближча подруга. 6. я можу відповісти на любе питання. 7. дякую вас за інформацію.

1. я тепер дивлюся на все  іншими очима. 2.  іншим разом будеш розумнішим. 3.  о котрій  годині починається урок? 4. ви не скажете,  яке сьогодні число? 5. це моя найближча подруга. 6. я можу відповісти на  будь-яке питання. 7. дякую вам за інформацію.

відповідь: справжній друг- справжнього друга, справньому другу (ові), справнього друга, справжнім другом, на справжньому другові, справжній друже

літній день - літнього дня, літньому дню, літній день, літнім днем, у літньому дні, літній дне

новий костюм - нового костума, новому костюму, новий костюм, новим костюмом, у новому костюму, новий костюме

суботній ранок - суботнього ранку, суботньому ранку, суботній ранок, суботнім ранком, суботній ранку

сумний погляд - сумного погляду, сумному погляду, сумний погляд, сумним поглядом, у сумному погляді, сумний погляде

смачна цукерка - смачної цукерки, смачній цукернці, смачну цукерку, смачною цукеркою, у смачній цукерці, смачна цукерко

пояснення:

Буденність і значущість. простота і таїна. звичайність і магй і це все вміщається у слові. мабуть, коли створювалась  мова  як засіб спілкувай ня, людство ще не усвідомлювало до кінця силу слів. бо якось би убезпечило! себе від його смертоносної дії. слова зради, підлості вбивають щось значуще, що існує в людині заради добра і милосердя. щастя і горе, радість і смуток – усе може бути в одному слові. і єдина залежність від контексту вимовлених слів та від почуттів, що в цьому слові.«яке щастя! » – і руки простягнені назустріч синочкові, який тупцяє по зеленому моріжку, усміхнені звернені до матусі, до всього доброго світу, до людей, які ще не встигли для цього маляти зробити нічого злого і підступного^ це все ще попереду, а сьогодні – зелений моріжок, лагідні руки мами, барвист метелики, що розважають і бавлять маленьку людину.«яке там щастя! » – і зболені очі старенької жінки опущені донизу, до долон| що простягнена за милостинею. роки прожиті. доля не була ласкавою, багат довелося пережити: відривала від себе останній шматочок, економила кожні копійку, аби дітям було добре, щоб вони жили краще, ніж батьки. і ось… рідя* діти відцурались, кажуть, що в них теж не вистачає грошей, що треба до зими встигнути ремонт у квартирі зробити, тож до матері вони не наїздяться, не вона одна бідує: он скільки таких пенсіонерів. але ж тим пенсіонерам (кого вона знає) хоч інколи діти , а то й забирають до себе, щоб доглядіти до смерті. але це в інших, а в неї… тепер ось – доводиться просити на шматок хліба, соромно й очі підвести, бо тяжко працювала весь вік, а на пенсію, виходить, і не   заробила.«а щоб тобі щастя не було! » – і злобно перекошений рот, люттю налиті очі. страшно в такі очі зазирнути, бо повіє від такого погляду таким мороком злоби й ненависті, що аж кров у жилах застигне. і слово в устах такої людини звучить і зловісно й страшно. наитемніші закутки відкрилися в душі й вихлюпнулися назовні через слово, боляче зачепивши когось із ближніх.слово одне, а бач, що воно може. та все ж людина придумала слова не для ; зла, не для нападу, а для добра і взаєморозуміння. тому, коли почуєш щось недоброзичливе, то знайди відповідник доброго слова, і злоба, як хвороба, відступить. шануй і бережи добре слово на всі випадки життя, і добро, створене тобою, тобі ж і повернеться, а на землі ще однією доброю людиною стане більше.