Текст - розповідь на тему "як у сім"ї святкують мій день народження"

  я  обожнюю свято день народження . на день народження я запрошую своїх родичів і друзів. моя мама готує багато смачних страв. також вона готує торт і прикрашає його свічками.я накриваю на стіл .  приходять гості і вручають мені подарунки . ми сідаємо за стіл . в кінці день народження я задуваю свічки на торті і кожному по шматочку торта.  

а, на думку італійського соціолога ново дізіонаріо волонтер – “це громадянин, який вільно, а не для того, щоб продемонструвати свої  моральні  зобов’язання чи законні обов’язки керується ідеєю суспільної та приватної солідарності. волонтер, одного разу показавши здатність виконувати свої громадянські та власні обов’язки, надалі переходить в цілковите розпорядження суспільства, сприяє рішенню місцевих проблем пріоритет відвідуванню бідних та  знедолених  ”

зараз волонтерство – потужний соціально-суспільний рух, спроможний прийняти на себе частину повноважень державних соціальних установ.  поняття  “волонтер”  і  “волонтерство”  є дуже широким.

в основу добровільності покладена здатність однієї людини безкорислива, у більшості випадків анонімно виконувати роботу на благо інших. тобто, частину часу, енергії, знань, досвіду волонтер витрачає на виконання діяльності, яка приносить користь іншим людям чи суспільству в цілому. однак, термін  “волонтерство”  означає передусім діяльність на основі добровільної волі.

на думку і.д. звєрєвої,  волонтерський  рух – це доброчинна робота, яка здійснюється фізичними особами на засадах неприбуткової діяльності, без заробітної плати, без просування по службі, заради добробуту та процвітання спільнот та суспільства в цілому. людину, яка добровільно надає безоплатну соціальну та послуги інвалі, хворим особам та соціальним групам, що опинилися в складній життєвій ситуації, називають волонтером.  [7,  c. 25]

в законі україни  “про соціальну роботу з дітьми та молоддю”  визначено, що  волонтерський  рух – добровільна, доброчинна, неприбуткова та вмотивована діяльність, яка має соціально корисний характер.

волонтерський рух – це  природно, і можливо він тільки у вільному, незалежному демократичному суспільстві. служіння суспільству виховує громадянські почуття, а волонтерський рух, зокрема, є оптимальною умовою прояву альтруїзму гуманності для самореалізації та самовдосконалення людини будь-якого віку.

волонтерський рух – це рух по наданню безкорисливої тим, хто її потребує. під цим  поняттям  розуміють волонтерські дії, як на місцевому, так і на державному рівнях, і разом з цим, як двосторонні та міжнародні програми. волонтери відіграють різносторонню роль в розвитку та добробуті країн. в рамках національних програм і програм оон сприяють розвитку гуманітарної , технічного співробітництва, пропаганди прав людини, демократії та миру.

волонтери не отримують матеріальної у вигляді заробітної плати, проте вони мають дещо інше – розвиток власних  здібностей,  моральне  задоволення,  відчуття  власної необхідності тим , хто потребує , відчуття, що вони приносять користь, отримують нові  знання. скільки в світі волонтерів, стільки і мотивів безкоштовної роботи.

у сучасній україні волонтерство набуває масового поширення.  символ  волонтерів україни – жовтий колір вбрання – означає тепло сонця, самовідданість і послідовність у бажанні зробити навколишній світ кращим.

так, як більшість волонтерських угрупувань виникає стихійно та бере участь у одноразових акціях, існує нагальна необхідність розробки системного підходу до залучення волонтерів, організації їх діяльності та підтримки розвитку волонтерського руху. головну роль у зміцнені позиції добровольців та формування позитивного ставлення громадськості до їх діяльності відіграє впровадження системи  навчання  волонтер

Що нe скажeш, а гарний дeнь був учора. а суботи у кожного з нас завжди пeрeповнeні якимись подіями. “до чого він вeдe? ”, - задастeся ви питанням. а от до чого, слухайтe. ранок був похожим, світлим, я спокійно насолоджувався кавою і споглядав травнeві пeйзажі у вікні. нeсподівано чую стук у двeрі: поштар приніс тeлeграму. прочитавши дeкілька рядків, я і нe помітив, як ужe нісся по автовокзалу і купував квитки у касі. обличчя сотні пасажирів нe хвилювали мeнe в той момeнт, я лишe бачив такий коханий мною образ. шосe здавалося надто довгим і нeстeрпним, тож, як тільки я зійшов, побіг дорогами старого сeлища. мeнe нe пускали в кімнату, я виривався з дивовижною силою, але, почувши крик немовляти, вже ніхто не зміг мене зупинити. стомлeнe і такe щасливe обличчя моєї дружини звeрнулося до мeнe чарівною посмішкою. я нe пам’ятаю добрe, як лeжав у нeї в ногах, цілував схудлі рамeна, і, трeмтячи від сліз, дeржав на руках малeньку донeчку. та пам’ятаю нeбeсно-голубі очі янгола, який нeщодавно упав з нeбeс на цeй світ.