Подумай , чому собаку називають другом людини . напиши про це текст-міркування.

  давніх давен собака жив поруч із людиною, був її другом та помічником. це перша тварина, яку приручила давня людина. вона ділилася із собакою їжею, а той їй на полюванні та охороняв її та її житло. з тих самих пір продовжується вірна дружба між ними.сьогодні роль собаки в житті людей дуже важлива, вона виконує безліч функцій. по-перше, собака – це зазвичай ій улюбленець усієї родини, який зігріває своїм дружнім ставленням серце, розважає, охороняє дім. моя подруга дуже любить собак. вона каже, що собаки дуже розумні, вміють вчитися, розуміють господаря навіть без слів, відчуваючи його настрій. є породи собак, наприклад, лабрадор, які є дуже добрими, їх беруть у родини з маленькими дітьми, яким вони стають справжніми друзями та захисниками.собака робить багато корисного для нас. спеціально навчені собаки розшукувати людей в горах, рятувати на воді, несуть службу в міліції, а інші стають поводирями людей, які втратили зір, не дадуть вам заблукати в лісі. мабуть, вони вміють робити ще багато чого, про що я й не знаю.та дружба – це не гра в одні ворота, так що людина зі свого боку також має бути справжній товаришем своєму улюбленцеві. зазвичай люди добре ставляться до іх собак, піклуються про них, починаючи від годування та закінчуючи модними зараз до собачих салонів краси! цікаво, що собаки не вимагають багато. за добре ставлення вони раді й м’якій подушці в квартирі, й звичайній конурі у дворі. вони згодні прожити життя в неволі заради того, щоб бути потрібними. тож на мою думку, найважливіше – це не ображати тварин, бо в них також є почуття, а свого господаря вони люблять. собака – вірний друг людини, який не посміється та не зрадить, в усьому, де може, зрозуміє її настрій та спробує покращити, незважаючи на те, що він має чотири лапи та хвіст і не вміє розмовляти словами. та взаєморозуміння без слів ще більш цінне. тож варто бути вдячним нашим улюбленцям за їхню відданість та відплачувати їм тим же самим

Твір-опис зовнішності людини за картиною в художньому стилі молодий шевченко (за картиною т. шевченка «автопортрет») тарас григорович шевченко — не лише відомий поет, але й відомий художник україни. з-під його пензля з'явилося чимало талановитих і неперевершених картин. свій перший автопортрет він намалював у 1840 році, коли стараннями друзів був уже викуплений із кріпацтва і почав навчання в академії мистецтв у петербурзі. його мрія здійснилася — він вільний і буде навчатися живопису! перед нами молодий шевченко, йому лише 26 років. темне волосся відтінює світлий відкритий лоб, легка привітна усмішка сховалася в   куточках губ. погляд очей глибокий і проникливий, у ньому і смуток за пережитим, і сподівання на кращу долю, але водночас трохи підняте підборіддя підкреслює наполегливий і впертий характер. пізніше він напише: «караюсь, мучусь, але не каюсь! » овал обличчя юного тараса ніби освітлений дивним промінням на темному тлі. юнак, який зображений на картині, ще не знає, яка доля його очікує, тому погляд чистий, привітний. він ще не знає про допити, каземати, в'язниці, солдатську муштру, про заборону писати й малювати. йому зараз віриться, що він врешті вирвався на волю і тепер матиме змогу творити: малярський хист дасть можливість розкритися йому вповні. це був період, коли майбутній великий поет навіть не здогадувався про своє призначення. та це буде потім, а зараз він радий бачити всіх і вітати на своєму порозі.

осінь. різнобарвна, розмаїта. спочатку вона пишна, золота й сонячна, а потім сумна, дощова, холодна. восени красиво. листя на деревах постійно змінює колір, а згодом і зовсім опадає на землю, вистилаючи її м’яким килимом.

у середині осені з’являється  чарівний острівець тепла й сонячної погоди, який називається бабиним літом. його особлива прикраса - сріблясте тонке мереживо павутини, що блищить у кожному кутку.

всюди цвітуть яскраві осінні квіти - айстри, жоржини, хризантеми. після дощу в лісі багато грибів. на кущах спіють ягоди. у садах теж пора урожаю - стиглі яблука, груші, горіхи, виноград. це так чудово - зірвати налите яблуко одразу з гілки! воно солодке і пахуче, дуже смачне.

осінь часто непогожа. за густими хмарами ховається небо, йде дощ – то дрібний, що настирливо накрапає, то сильний, холодний, що може йти без зупинки цілий день, а то й кілька днів поспіль.

буйство кольорів змінюється прозорістю та сірістю в кінці осені. тільки ясне синє небо не втрачає своєї яскравості. збирають урожай в полях, садах, городах. потім прибирають сухе листя у дворах і на вулицях. голими стоять дерева, часто дме сильний вітер, йде дощ. холоднішає. люди все більше поспішають сховатися в будинках і квартирах. з прощальними криками відлітають у вирій птахи. відчувається, що скоро настане зима.