Твір мініатюра на тему "свою україну любіть" (5-8 реч.) до 16.05.2011

  україну ми любимо за те, що вона наша домівка. україну ми повинни любити завжди: в щасливі дні і в години нещасть.рідна держава потребує нашого розуму і великої праці.

  моя україна - співуча рідна земля її не можливо не кохати. я щаслив, що народився і живу на  такій чудовій мальовничій землі. це рідний дім, де на тебе чекають завжди з  любов'ю і надією; це місце, до якого людина завжди повертається. мій  рідний   край   овіяний   вітрами   історії,   оспіваний   піснями,   прославлений  .

Объяснение:

Українських письменників завжди захоплювала постать жінки, що здатна на смерть в ім'я свого кохання. Ще в давньому літописі оспівується жертовна і щира любов дружини князя Ігоря Ярославни. Глибоке почуття жінки змалював в оповіданні "Дорогою ціною" і М. Коцюбинський.

Героїня твору — рішуча і смілива жінка. Невідомо, як Соломія стала дружиною нелюбого чоловіка, але з усієї її поведінки видно, що не за власним бажанням. Це натура безкомпромісна і волелюбна. Не роздумуючи довго, вона кидається навздогін за своїм коханим і разом з ним поділяє небезпеку важкого шляху. Боротьба за своє кохання до Остапа — це її жіночий вияв свободолюбства, прагнення вирватися з неволі моральної. Соломія надзвичайно мужня. Її жахають палаючі плавні, але вона не відступається від своєї мети — знайти пораненого Остапа. Справжнім гімном хоробрості жінки, силі її почуття звучать останні сторінки оповідання. На фоні поведінки Івана Котигорошка рішення Соломії напасти на турецьку варту виглядає подвигом. Під час нападу вона кмітлива, рішуча і смілива. Однак, їй не вдається врятувати коханого та ви самій з холодного Дунаю. Остання думка жінки — про Остапа. Цим письменник підкреслює її відданість коханому.

Мене захоплює сила любові цієї жінки, її щире та вірне серце. Я уклоняюсь її моральній чистоті, жертовності і силі волі.

Снує багато прислів'їв та пісень про те, що таке дружба, яка вона повинна бути і про поведінку справжнього друга. однак повноцінне уявлення про це поняття має лише той, хто був другом і мав його. справжній друг - людина, якій можна довіряти. якщо відбувається щось серйозне, що залишає за собою враження, незабутні відчуття або гіркий досвід, то про це можна розповісти другу. він у свою чергу підтримає і поділиться своїм досвідом або думками з цього приводу у відповідь. він ніколи не стане розповідати іншим і переінакшувати факти - в цьому і полягає дружба. у довірі і підтримці нема кого вузького маленького світу.варто розуміти, що дружба - розкіш. знайти її непросто, а це означає, що друзів багато бути не може. "не все те золото, що блищить" - говорить народне прислів'я. на життєвому шляху можна зустріти десятки хороших знайомих, які будуть з вами люб'язними, ввічливими, навіть , якщо це знадобиться. але розкажуть вони про невдалий життєвий досвід, особистих питаннях і проблемах, "тарганах в голові"? тому не варто плутати дружелюбність і послужливість з дружбою. ще один важливий елемент дружби - безкорисливість. справжній друг ніколи не стане наживатися на ваших ідеях, почуттях, планах і грошах. на своєму життєвому шляху я зустрів тих, кого можу назвати своїми друзями. знайомих було багато, але друзів у мене всього двоє. ми намагаємося проводити разом якомога більше часу. "друг пізнається в біді" - говорить народна мудрість. я ж вважаю, що дружба пізнається і в радості. за роки нашої дружби разом ми зустрічали чимало радості і горя. і за цей час звикли у важкі моменти ділити біль і горе на трьох, а в хвилини радості - множити її натроє. я б хотів, щоб і мої знайомі, як і я, дізналися, що таке справжня дружба