Скласти речення зі словами любов-ненависть та тиша-шум

Любов дарує людині радість, а ненависть – лише біль. сільська тиша - міський шум.

На мою думку, бути чесним модно завжди, тому що це дуже важливо бути чесним з людьми і завжди говорити правду, бо як би ви її не приховували, все одно всі дізнаються. також важливо бути чесним з самим собою. щоб вам довіряли потрібно бути чесним і відкритим, бо збрехавши раз вам більше не повірять, тому потрібно відкривати душу людям яким довіряєш. можливо, будучи чесним, можна когось образити, але як кажуть: "краще гірка правда, наж солодка брехня". люди більше оцінюють те наскільки ви чесні, а не те наскільки та брехня була кращою. отже, в будь-який час важливо і модно  бути чесним, як з іншими людьми так і з собою, бо чесним людям найбільше довіряють і можуть на них покластися.

За «слава україні! героям слава! » ми ідентифікуємо своїх. самооборонці, що стали боронити міста, коли міліція була на боці «організмів», відрізняли одні одних не за стрічками чи додатковими питаннями, а саме за цим важливим вітанням. для мешканців сходу та півдня, котрі підтримують майдан (правдиво сміливі люди, що не бояться гонінь за іншість поглядів), «су! гс! » – це слова-маркери, за котрими можна зрозуміти, хто свої, а хто – ні. революція добре показала нам хто є хто. друг пізнався в біді. і часто цими друзями, братами по боротьбі стали ті, від кого ми цього не очікували. ті ж, хто, здавалося, однозначно мав би стояти поруч на барикадах, виявилися раптом чужими. ця ідентифікація стала дуже важливою для подальшого життя. на самім початку революційних подій, коли нікому і в голову не могло прийти, чим усе обернеться, слова «слава україні! героям слава! » («су! гс! ») видавалися простим вітанням. звісно, для частини протестувальників гасло мало важливий сенс, але для більшості було лише словами, котрими розпочинали свою промову численні оратори зі сцени майдану.ці люди – справжні герої. вони загинули як герої і проводжають їх як героїв. в кожному районі, кожному місті й селі зупиняються процесії, що везуть домовини з тілами загиблих, і місцеві люди, навіть серед пізньої ночі, зі свічками в руках, в дощ і холод, зі слізьми на очах ві останню шану героям.   але герої не вмирають! вони завше будуть в наших серцях.   слава україні!   героям слава!   слава небесній сотні!