Виписати з книги про вітчізняну війну абзац тексту який тебе найбільше вразив

Уберлінській операції, в 1945 році, були задіяні понад 2,5 мільйонів солдатів і офіцерів, 6250 танків і самохідних знарядь, 7500 літаків. втрати виявилися величезними: за офіційними даними, за добу червона армія втрачала понад 15 тисяч солдатів і офіцерів. усього радянські війська в берлінській операції втратили 352 тисячі чоловік, у тому числі 78 тисяч чоловік загиблими.у ході операції широко використовувалися танки в місті. у подібних умовах вони не могли застосувати широкий маневр і ставали зручною мішенню для протитанкових засобів німців. це також до високих втрат: за два тижні боїв червона армія втратила третину танків і сау, що брали участь у берлінській операції, що склало 1997 одиниць. також було втрачено 2108 артилерійських систем і мінометів й 917 бойових літаків. у результаті радянські війська повністю розгромили 70 піхотних, 12 танкових і 11 моторизованих дивізій , взяли в полон близько 480 тисяч чоловік.9 травня 1945 на центральний аеродром імені фрунзе приземлився літак «лі-2» з екіпажем а. і. семенкова, що доставив у москву акт про капітуляцію фашистської німеччини. а 24 червня на червоній площі відбувся парад перемоги. командував парадом рокоссовський, приймав парад - жуков.на параді урочистим маршем пройшли зведені полки фронтів у такому порядку: карельського, ленінградського, 1-го ійського, 3-го, 2-го і 1-го білоруських, 1-го, 4-го, 2-го і 3-го українських , зведений полк військово-морського флоту. у складі полку 1-го білоруського фронту особливою колоною пройшли представники війська польського. попереду зведених полків фронтів йшли командувачі фронтами і арміями, герої радянського союзу несли прапори частин і з'єднань. парад завершився маршем 200 прапороносців, що кидала прапори переможених німецьких військ на поміст біля підніжжя мавзолею. день перемоги радянського союзу над фашистською німеччиною у великій вітчизняній війні був і залишається одним з найбільш шанованих свят у країнах колишнього радянського союзу.

Жила-була найкрасивіша квітка в світі. вона стояла на вершині найвищою гори, й вітала сонечко, коли те прокидалось. не було в світі травинки, що не чула про неї. але, та квітка була завжди сумна. вона плакала разом з дощем. якось виріс біля неї маленький мак. він був такий ніжний й чистий, що не мав прожити й дня. але, найкрасивіша в світі квітка викохала його. мак виріс великим й гарним. а та квітка стала помирати. і перед смертю вона засміялась. і все на цьому білому світі чули її дзвінкий сміх. вона стала гарною душею. може, й ти почуєш її сміх?

Ядовго пам'ятатиму той день, коли вперше в житті переступив поріг школи. це був надзвичайно святковий день. велика, блискуча від сонячного проміння класна дошка, грудочки білої крейди, тривожні й хвилюючі звуки дзвоника здавалися мені дивовижними. я довго шукав свій клас, тому ввійшов до нього майже останнім. сісти довелося на останній парті. почав хвилюватися, що не почую вчителя, що не вистачить підручника. так і сталося. після привітання учителька почала роздавати по дві книжки на кожну парту. всі жадібно хапали, починали невміло читати і милуватися малюнками. «зараз дійде черга й до мене», — казав я собі. аж ось на парту учителька поклала всього один підручник, який довелося ділити з синьооким дівчиськом. чомусь тоді мене ця подія дуже засмутила, а сльози, як я їх не ковтав, все-таки покотилися. як пізніше з'ясувалося, ту дівчинку, що не пройнялася моїм горем, звали даринкою. тоді вона мені якось іронічно й байдуже прошепотіла: «ну, забери той буквар, якщо хочеш, я його давно вже прочитала з бабусею». навіть не знаю, що мене тоді більше вразило: те, що підручника не вистачило, чи те, що я ніколи ще не читав того букваря.