Звуко-буквений аналіз слова сюрчить

Сюрчить-7букв, 7 звуків, 2 склади.

Сюрчить [с'урчит']- 7 букв, 6 звуків, 2 склади. [c']-приголосний, м'який, глухий; [у] - голосний, ненаголошений; [р] - приголосний, твердий, дзвінкий; [ч] - приголосний, твердий, глухий [и] - голосний, нагоошений; [т'] - приголосний, м'який, глухий.

Два півники-розбишаки гуляли по подвір"ю і вихвалялись один перед одним. - я вчора більше від тебе кота поганяв, - каже перший, - отож бо я на цьому дворі найголовніший. - ні, - каже другий походжуючи навколо того, - як це ти тут найголовніший, якщо за вроду всі мене тут поважають?         розлютився перший півник за такі слова   і почав задиратися, а другий і собі штовхається. почали битися, здійняли гамір надворі. а кіт, дивився на них з даху будинку і лише всміхався півнячим дурощамⓐ.

Вісторії українознавства засвідчуємо постійний інтерес дослідників до двох назв:   русь і україна. походження цих топонімів має світоглядне значення: адже за етимологією, історією вживання цих назв можна простежити історію народу, історію земель, на яких він розселявся, господарював, контактував з іншими етносами, об'єднувався в державні утворення тощо. в історичних дослідженнях м. грушевського наголошено на спадкоємності україни від руської землі. спираючись на дані літописів, археології, мовознавства, свідчення зарубіжних істориків, грецьких, римських, арабських письменників, учений у багатотомній праці обґрунтував походження й історичний шлях  україни-русі: «у звістках чужоземців, які маємо з ix і x віку, наші князі й їх військо все зветься руссю, руськими. у нас же руссю звалася київщина». не погоджується історик із свідченням давнього літописця про те, що назва  русь  принесені . норманську теорію походження назви  русь  сьогодні заперечують і мовознавці, і історики.історики простежують зв'язок руської держави з усіма т.зв. доісторичними етносами та їхніми державними утвореннями засвідченими на території сучасної україни. досліджуючи етнічну історію давньої україни, сергій наливайко пише: «руська держава — лише епізод у багатотисячолітній українській історії згадаймо тих же трипільців, існування цивілізації та державності в яких нині незаперечне, кімерійців, які мали тут своє царство і своїх царів, ту ж таки скіфську, а тоді боспорську державу, що майже по тисячі років кожна проіснували на українських землях». назва  руська земля  щодо держави з центром у києві була відома вже у 852 році, тобто до появи варягів. у ґрунтовному історико-етимологічному дослідженні «русь і варяги» академік нан україни в. г. скляренко на широкому науковому тлі розглядає різні теорії походження назви  русь. хоч назва  русь  стосувалася не всього полянського населення, а лише певної соціальної групи, вона з часом переносилася на етнічну назву полян і на їхню територію, яку стали називати  русь.