Твір-роздум на тему: "нашого цвіту - по всьому світу" (внесок україни в розвиток європейської та світової культури ну подкиньте идеи, вообще не знаю, что написать на эту тему. а еще лучше, само сочинение ; )

Ось тримай думаю

    визначити джерела походження фразеологізмів пропоную так:     знати собі ціну  ⇒ народно-розмовна мова, у якій вислів спочатку був вільним словосполученням, а згодом став крилатим;       лити воду на чужий млин  ⇒ професіональна мова (мова мельників), а згодов увійшов у загальний вжиток;     мати грунт під ногами  ⇒ народна мова, фольклор;       заварити кашу  ⇒ народно-розмовна мова (раніше каша - головна страва українців);     легкий хліб    ⇒  народна мова (раніше процес виготовлення хліба був надзвичайно тяжким);       гав ловити⇒ народно-розмовна мова, вислів з часом  став крилатим;       скатертю доріжка  ⇒ народно-розмовна мова. спочатку це словосполучення означало побащання щастя в дорозі, але згодом набуло іронії саме у розмовній мові.      закидати вудку  ⇒ професійнна мова ;       птиця високого польоту  ⇒ народно-розмовна (народ здавна спостерігав за світом природи і проводив аналогію із світом людей);       альфа  омега  ⇒ біблія є джерелом цього вислову. 

Хлі він щодня приходить до нас — рум'яний, теплий, запашний, незрівнянний. а ще має багато імен — бублик, булочка, батончик, рогалик, паляниця, калач, паска, пирі і все-таки хліб. якщо на столі немає хліба — на ньому чогось не вистачає. найголовнішого. бо хліб — то багатство, добробут. люди ласкаво і шанобливо кажуть про нього: хліб — батечко, хліб — годувальник, хліб — усьому голова. спрадавна народ наш понад усе цінував хліб, сіль, честь. хліб є нас усе життя — від народження до глибокої старості. у всіх народів він святий. хліб берегли, на його честь складали гімни, хлібом зустрічали найдорожчих гостей. і щоб був у нас хліб, ми щодня повторюємо слова молитви і мовимо: «отче наш, хліб наш насущний дай нам днесь». і цю молитву батьки запові нам, а ми — нашим дітям. бо хліб безцінний. ні робота, ні смерть, ні життя, ні весілля — нічого на світі не обходиться без хліба. він сильніший за все, смачніший за все, він дорожчий за золото, насущний і святий хліб із нашого поля. і щоб зорати поле, теж потрібен хліб. і щоб розбити ворога. щоб перемогти і вистояти. скрізь хліб, хліб, хліб. а без нього немає ні радості, ні свята, ні самого життя. людство знає жахливі роки без хліба, коли вимирали цілі села й міста, цілі місцевості й країни, так що жодній війні і жодній армії й не снилося таке спустошення. знати ціну хлібові, вміти його економити, бути бережливими і дбайливими господарями — це головні питання суспільства. ось чому питання про хліб лишається у нас головним. ось таким є він — хліб. його величність хліб. то ж давайте ставитися до нього завжди з шаною і повагою. не шкодуймо дати скибку хліба голодному. хліб у світі — найголовніше, він — життя. і може, хтось із моїх ровесників стане кондитером чи пекарем і даруватиме людям хліб: як їсте ви паляниці, калачі смачні їсте,— не забудьте уклонитись хліборобові за це!