Які слова мають нульове закінчення? будь ласка, іть

Нульове закінчення в деяких формах мають: 1.        іменники чоловічого роду однини, основа яких закінчується на приголосний, у називному та знахідному відмінках: налаштувати екран, відремонтувати телефон, увімкнути комп’ютер.2.        іменники жіночого роду, що закінчуються на – а, у родовому відмінку множини: зарядка – зарядок, межа – меж, доріжка – доріжок, програма – програм.3.        іменники середнього роду, що закінчуються на –о, в родовому відмінку множини: вікно – вікон, село – сіл, місто - міст.4.        іменники жіночого роду, що закінчуються на м'який приголосний, в називному і знахідному відмінку однини: вивчити галузь, загартувати сталь, придбати сіль.5.        присвійні прикметники в називному відмінку однини чоловічого роду: сестрин, братів, студентів, вчителів.6.        короткі прикметники чоловічого роду в називному відмінку: ясен місяць, черлен вишня, дрібен дощик.7.        дієслова в наказовому способі другої особи однини: стань, ляж, читай, шукай. 8.        дієслова минулого часу чоловічого роду: купував, продавав, шукав, знаходив, будував. 

Вклонися  (присудок,  дієслово), моя  (займенник) україно  (іменник,  поширене  звертання  не  є  членом  речення), цим  (означення,  займенник) людям  (додаток,  іменник) величним  (означення,  прикметник) і  (сполучник) простим  (означення,  прикметник), що  (підмет,  займенник) в  (прийменник) назвах  (обставина,  іменник) фронтів  (означення,  іменник)  пронесли  (присудок,  дієслово) наймення  (додаток,  іменник) твоє  (означення,  займенник), ти  (підмет,  займенник) словом достойним  (,  що  це  словосполучення  -  обставина  способу  дії:   розкажеш  -  як?   -  словом  достойним,  тобто  "достойно",  "належним  чином";   можна,  мабуть,  визначати  і  як  додаток  чи  обставину  -  словом  -  та  означення  -  достойним;   словом  -  іменник,  достойним  -  прикметник) розкажеш  (присудок,  дієслово) своїм  (означення,  займенник) поколінням  (додаток,  іменник)  потомним  (означення,  прикметник), чому  (прислівник,  обставина) їх  (додаток,  займенник) на вічну пошану  (,  що  словосполучення  -  обставина  мети:   віддає  -  для  чого?   -  на  вічну  пошану;   на  -  прийменник,  вічну  -  прикметник,  пошану  -  іменник) твій  (означення,  займенник) вдячний  (означення,  прикметник) народ  (підмет,  іменник) оддає  (присудок,  дієслово) (м. бажан). схема:   [  ],  (що  ), [  ],  (чому  ).  питання  треба  ставити  так:   від  першого  головного  до  першого  підрядного;   від  другого  головного  до  другого  підрядного. речення  розповідне, неокличне, складне з різними зв"язку (безсполучниковим  з  єднальними  відношеннями і  сполучниковим  підрядним);   і блок:   складнопідрядне  з підрядним означальним,  головне  -  просте,  односкладне,  означено-особове,  поширене,  повне,  ускл.  поширеним  звертанням  та  однорідними  означеннями,  підрядне  -  просте,  двоскладне,  поширене,  повне,  неускладнене;   іі  блок:   головне  -  просте,  двоскладне,  поширене,  повне,  неускл.,  підрядне  -  просте,  двоскл.,  поширене,  повне,  неускл.  

Шануй (дієслово)  учителя  (іменник) свого  (займенник), як (сполучник) свого  (займенник) родителя  (іменник). для (прийменник)  сонячного  (прикметник) проміння (іменник)  кордонів  (іменник) нема  (дієслово), нема  (дієслово) держав  (іменник). щодо  слова  "нема",  то  єдиної  думки про частиномовну  приналежність  не існує, визначають у різних випадках як дієслово, кат. стану, предикативне слово, частку й вигук. визначте як дієслово, , помилки не буде.