Нещодавно у наш клас завітала дівчинка. Вона була новенькою. Звуть її Софія.
Спочатку не знала, що сказати, ніяковіла, пекла раків. Почувалася не у своїй тарілці. Дівчатка самі почали розпитувати Софію. Спершу вона соромилася, але згодом усе минулося. У однокласниць було багато запитань, та пролунав дзвінок на урок. На першому уроці Софія була як у воду опущена. Вона пропустила одну тему. Та згодом, коли познайомилась із вчителями, а вони у нас найкращі, почала показувати товар лицем. Та й співрозмовниця вона цікава. За словом у кишеню не полізе. Здавалося, що у дівчини язик добре підвішаний. Та в цілому вона нам усім дуже сподобалась.
Ми вміємо дружити та вболівати один за одного, не розбиваємо глеків, тому новенька надзвичайно цьому рада.
Інтерв'ю з Ліною Костенко.
- Доброго дня, Ліно! Я дуже щаслива, що маю змогу брати інтерв'ю у такої відомої особи, як ви!
- Мені дуже приємно це чути. Які питання ви б хотіли у мене запитати?
- Увесь світзнає про Вас, як про мужню та сильну жінку, яка пережила страшні часи війни та голоду. Що вам надавало сил пережити такі страшні події?
- Єдине що мене надихало це письменництво. Попри заборону на літературу, я все одно писала без упину.
- Такі героїчні вчинки свідчать про тільки про те, як сильно ви любите творити й писати. Нам відомо, що в дитинстві ви мріяли стати льотчицею, це правда?
- Так, бажання було настільки сильним, що я змайструвала собі саморобний парашут із старої маминої парасолі та піднялася з ним на горище і стрибнула. Тоді я ледве не загинула, тому з мрією дитинства було покінчено.
- Дивлячись на цей вчинок - видно, що з дитинства ви були сильною людиною та йшли за мрією через будь-які перешкоди. Ви - неймовірна! Дуже дякую Вам за інтерв'ю.
- Взаємно, до побачення.
-На все добре.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Твір-оповідання на тему " михайлик і світ дорослих " за оповіданням михайла стельмаха !