Напишите твір-опис пам'ятника василю каразіну в харкові

Прогуливаясь по харькову можно увидеть много интересных мест, достопримечательностей, старинных домов и памятников. каждый из них имеют свою ,  уже стал частичкой самого города.так произошло и с памятником основателю харьковского национального университета, который был назван в его честь – имени василия назаровича каразина.основатель харьковского императорского университета, ученый, инженер, меценат и общественный деятель. его вклад в развитие города харькова неоценим.поэтому в 1904 году горожане увековечили его память. именно горожане, так как возведен памятник был на народные средства, которые собирались почти двадцать лет всем миром.   памятник был сооружен в честь 100-летия со дня основания университета. сейчас он находится непосредственно рядом со зданием высшего учебного заведения, но, до того как оказаться на площади свободы, сменил четыре прописки, переезжая примерно каждые 25 лет.проект памятника принадлежит санкт-петербургскому скульптору и.и.андреолетти.работы по литью монумента из бронзы были проведены летом 1904 года, но вот открытие памятника затянулось из-за революционных событий 1905-1907г.г. памятник стоял за дощатым забором, из которого виднелась только рука василия назаровича. это рождало множество карикатур и шуток. открытию памятника, можно сказать, мешали сами студенты. конечно косвенно. власти не открывали памятник, так как боялись, что торжественный митинг студенчества в честь открытия монумента их учителю может перерасти в настоящий бунт, подкрепленный революционными настроениями. доски сняли в 1907 году.в феврале 1934 года памятник каразину перенесли на университетскую улицу, установив напротив входа в бывшую университетскую церковь, так как на первоначальном месте начали возводить памятник т.г. шевченко.второе перемещение было более радикальное – на переплавку в цеха харьковского тракторного завода. советская власть решила демонтировать памятник. он чудом сохранился, его даже удалось спасти во время оккупации. и в 1958 году памятник вышел из забвения, оказавшись в глубине сада имени шевченко, слева от дома проектов, где находились корпуса университета.к 200-летию харьковского национального университета власти города снова перенесли памятник – поближе к родному вузу. и 6 августа 2004 года памятник каразину был установлен на площадке перед главным корпусом университета.памятник василию назаровичу – первый на территории харькова, выполненный в полный рост. замысел скульптора был в том, что основатель университета как бы дружески приглашает студентов к учебе.кроме надписи на памятнике с датами жизни и смерти каразина, на нем есть еще одна цитата   «блажен уже стократно, ежели случай поставил меня в возможность сделать малейшее добро любезной моей украине, которой пользы столь тесно сопряжены с пользами исполинской россии». которая говорит о том, насколько преданным делу быль василий назарович. прошли столетия, а харьков помнит своего замечательного сына, который внес огромнейший вклад в развитие научной и учебной деятельности в городе. наверное именно василию назаровичу каразину харьков обязан званием студенческой столицы, ведь он дал толчок развитию города в этом направлении.

здавалося, те, що назавжди забуте, загублене в плині років, розпорошене на трудних житейських дорогах, вихопилося з не­ буття, замиготіло перед очима сергія корольова, мов кадри яко­ гось давнього, напівзабутого, але хвилюючого фільму.

одеса. публічна бібліотека — знаменита воронцовка. старий хранитель фондів максим петрович приніс сергієві біографію полтавця олександра засядька — винахідника ракет, який на сто років обігнав час. і в уяві юнака постають шістнадцять стояків із шістьма ракетами на кожному, розставлених поблизу суворих му­ рів неприступної варни.

петербург. імператриця, ві данину моді, поїхала подивитися на засядькові трубки. її запис у книзі почесних від- вівідувачів: "тут усе цікаво, як у галантерейній лавці".

а далі — стаття про проект , що його автор дописував у камері смертника. іде на знову й знову перечитує сергій трактат , де з граничною ясністю та простотою викладено принципи реактивної тяги по­ льоту на ракеті.

тоненькі брошури костянтина ціолковського, а згодом і зустріч із ним. сімдесятип’ятирічний учений прикладає до вуха свій рупор і запитує, що нового, а сергій оповідає про успіхи й не­ вдачі, про перші ракети й перші висоти. відгук ціолковського на книжку сергія корольова «ракетний політ у стратосфері»: «книжка розумна, змістовна й корисна».

та чий глузливий сміх іноді чув на життєвій своїй дорозі? ах, це грицько чиж, який підхіхікував, коли падали перші ластівки-моделі, що їх сергійко запускав у ніжині з погребні. давно то було, і де той грицько нині — хто знає, але сміх часто- > густо зринав. тільки, на жаль, не з дитячих вуст. хіхікали дебелі чоловіки, заздрісні й нерозумні. як той, що писав чорним по бі­лому: «корольов розтринькує державні гроші на непотрібні ракети й цим завдає шкоди державі».

а космос потрібен. треба відірватися від чвар, конфліктів, хвороб і глянути на землю з далечини, з чорної холодної глибини. звідти, звідки наша земля здається красунею і єдиною матір’ю людства. космос потрібен, щоб кожен міг переконатись: ні, немає перепон людській творчості й людському поступу.

а з глибини років усміхається йому ще одна гарна людина. її вже немає, на превеликий жаль. коли почалася війна, ця людина пішла в ополчення, на захист москви. геній космонавтики став фронтовим телефоністом — такий був час. вибухом снаря­да порвало дріт, і він побіг налагодити зв’язок. не добіг. а тепер він належить вічності

юрій людина, що на півстоліття обігнала час. людина, яка вирахувала космічні траси людства задовго до пер­ ших стартів ракет. його титанічна праця завжди дивуватиме світ: підрахунки, які здійснив кондратюк, нині можливі тільки за обчислювальних машин.

минуть роки, й американські вчені не приховуватимуть того, що першу у світі посадку космічного корабля на місяць вони здійснили за схемою й принципами геніального українського винахідника — нашого славного земляка юрія васильовича кондратюка.

12 квітня 1961 року. уже сьогодні настане та хвилина, про яку мріяли його геніальні попередники, заради якої живуть і він, і його крилаті побратими. сьогодні вперше людина полетить у далекі незвідані простори всесвіту. 

1)прохолодні лісові яри, зарослі осикою та ~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~ ліщиною, підповзають до пшеничних ланів. ~~~~~~~~ ============ ~~~~~~~~~~~ - - - - - (зарослі осикою та ліщиною - дпз дієприкметниковий зворот) 2)колись,під час грози, влучила в дерево -•-•-•-•-•-•-••-•-•- ======= -•-•-•-•-•-•- блискавка, зламавши й обвугливши - •-•-•-•-•-•-•-•-•-•-•-•-•-•-•-•-•- верхівку. -•-•-•-•-•-•- (колись-вставне слово і не є членом речення, під час грози-уточнювання, що є обставиною, зламавши й обвугливши верхівку-дпз дієприслівниковий зворот