Не ловить визначення особи , числа , закінчення ​

Ассусвідомлення батьківщини до кожного з людей приходить по-своєму. але приходить час — і кожний розуміє нерозривну єдність із рідною землею. адже на цій землі зросли наші діди і батьки, на ній вчилися ходити ми і зроблять перші кроки наші нащадки. споконвіку боронили цю землю наші предки, берегли її як найцінніший скарб. вона завжди була їхнім багатством, яким пишались і захищали. а беручи від природи її дари, люди розуміли, що цих щедрот буде значно більше, якщо вони берегтимуть природу. у наш час перед людьми гостро постала екологічна проблема. це пов'язано з тим, що люди вирішили стати господарями природи, почали її підкоряти собі. внаслідок роботи виробництв забруднилися ріки. збільшення орних земель призвело до знищення лісів. смердюче каховське водоймище було колись мальовничою українською землею. пішли під воду біленькі хатки, вишневі садочки і кучеряві верби над ставками. а колись красиве і багате аральське море висохло, бо з нього викачали воду на зрошення засушливих районів. нащадкам у спадок залишилися тільки прекрасні шевченкові малюнки аралу. люди необдумано експлуатують природу, а іноді просто не замислюються над наслідками своїх вчинків. безвідповідальність призвела до чорнобильської катастрофи, від якої постраждали величезні регіони україни, білорусі, росії. внаслідок аварії загинуло сотні людей. а скільки інвалідів, села і міста заражені радіонуклі. радіаційний фон і досі, через вісімнадцять років після аварії перевищує допустимі норми. скалічена земля, скалічені мені здається, що атомні електростанції взагалі треба заборонити, адже доки вони існують, країна — в небезпеці. осушення боліт на поліссі залишило людей без питної води. а у нас в харкові внаслідок зміни річища ріки з'явилися підтоплені житлові масиви. річка зникла, залишивши по собі тільки назву. є у нас нетеченська набережна вздовж неіснуючої ріки. і таких фактів можна навести безліч. і найшкідливіше, на мою думку, те, що поруч із горе-господарями стояли байдужі люди, які просто спостерігали за знищенням природи. прикро, але таких серед нас чимало. невже потрібно знищити, щоб потім відроджувати? невже люди вчаться тільки на помилках? потрібно нарешті зрозуміти, що людина — це частинка великої матері-природи, яку не слід підкорювати, а треба жити з нею в гармонії. любити і берегти рідну землю, дбати про її благополуччя — ось у чому полягає патріотизм.

Язнаю сучасне прислів’я: «одне добре діло цінніше ста проповідей». я з цим абсолютно згоден. мало навчати добру та «читати мораль» іншим. потрібно ще робити дійсно важливі, корисні для людей справи. а це не всі люди вміють. наприклад, багато хто з нас співчуває безпритульним тваринам. ми любимо подивитися в інтернеті сльозливі картинки з їхніми зображеннями. але мало хто годує цих тварин, бере їх до хати, лікує або організовує для них притулок. іноді хороші та добрі слова самі собою стають корисною справою. наприклад, ваш друг чимось засмучений. а ви втішаєте його, даєте корисні поради, просто розважаєте, дякуєте за все, що він вам зробив хорошого. але все одно слово не має такої ваги, як добра справа. за гарними словами не завжди стоїть справжній корисний вчинок. загалом, я вважаю, що доброта - це перш за все діло. до того ж справжній добрий вчинок завжди робиться безкорисливо. воно чимниться «за порухом душі». доброта може виявлятися і в малих вчинках, необов’язково у чомусь великому. наприклад, варто приготувати вечерю втомленій після роботи мамі, захистити слабкого. або власноруч посадити клумбу у запиленому місті. доброта дійсно починається з малого. хоча з часом людина буде здатна творити і великі справи. як мати тереза, наприклад, яка мільйонам бідних та хворих людей. добрі вчинки приностять радість не тільки оточуючим людям, але і тому, хто їх робить. без добра життя нещасне. на цю тему в народі існує ще одне прислів’я: «зле тому, хто добра не робить нікому».