Скласти речення з частками ось, таки, атож, нехай, небудь.

Ось і пройшло вже п*ять місяців двітисячі чотирнадцятого року. він таки оглянувся, щоб гляну на неї ще раз.  атож ми маємо берегти нашу планету.  нехай буде мир у всьому світі, щоб не знали воїн наші діти. коли небудь ми ще зустрінемось і поговоримо про це.

Ось таки догрався малий шибеник, нехай сам і виправляє.

У житті кожної людини є місце мрії.

Мрія – це така річ, яка змушує людину рухатися вперед, працювати над собою, ставати краще, робити звершення. І все це лише для того, щоб у кінцевому підсумку досягти своєї мрії. Чоловік, який має мрію, насправді виглядає навіть краще, ніж той, хто її не має. У людини, яка має мрію, горять очі, вона виглядає живою і активною. При погляді на неї стає чітко зрозуміло, що ця людина дійсно знає, навіщо живе, і яке у неї призначення на цій Землі. Іноді це дуже важливо.

Я не є винятком з цього правила, і я теж мрію. Іноді буває так, що я починаю замислюватися про свої мрії, малювати картини власного успіху в своєму розумі. Деколи трапляється так, що це займає надто багато часу, тому що я вже відчуваю, що замріявся і що пора нарешті займатися більш важливими справами на шляху досягнення та реалізації мрії. Варто відзначити, що нічого поганого в тому, що я мрію, насправді немає. Я переконаний, що коли людина мріє, уявляє собі образи свого майбутнього успіху, вона насправді наближає цей успіх до себе, робить його більш вірогідним і досяжним. Саме з цієї причини я настільки активно мрію.

Звичайно, я чудово розумію, що мрії не збудуться самі по собі, необхідно робити щось на шляху до того, щоб вони збулися. Але я знаю, що потрібно для цього робити. Перш за все, треба не тільки мріяти, але і багато працювати. Праця – це основа людського життя, завдяки праці людина істотно відрізняється від тварин, інших істот і тому подібного. Саме праця прикрашає людину, а не сам факт мрії. Праця є прямим шляхом до того, щоб мрія збулася і стала реальністю, а тому, якщо ви мрієте і тільки, знайте, що без праці мріям вашим ніколи не реалізуватися.

Ці зимові канікули я проводила в місті. Почалися канікули за кілька днів до Нового року, і мені здавалося, що вони будуть йти дуже довго. Перед самим Новим роком випало дуже багато снігу, що надавало зими, особливо, казковий вигляд. Новий рік ми зустрічали вдома всією сім'єю. І хоча я вже не вірю в казки, мені хотілося якогось дива або чарівництва. І ось воно сталося!

Вірніше, це була дивна випадковість. У той день, коли напередодні свята мама довго поралася на кухні, а ми з татом наряджали ялинку, в двері раптом подзвонили. Ми чекали бабусю з дідусем, і тому я побігла відчиняти двері. Глянула в око і не повірила своїм очам. За дверима стояли справжній Дід Мороз в червоному пальто і з величезною бородою, а поруч Снігуронька з білявою косою. Чому я відразу подумала справжній, тому що в останній раз це був невдало переодягнений тато. Все виявилося простіше, ніж могло б бути. Дідом Морозом і Снігуронькою виявилися актори, які помилилися квартирою, але чарівну цукерку я все ж отримала. Мені дуже сподобалися зимові канікули!

Цей твір був для дівчинки.