Текст "моя мрия" я хочу поихати в париж.

Париж – столиця світла та моди, місто сміливих проектів та яскравих вражень. «, яке завжди з », – так ніжно про париж згадував хемінгуей. місто яке побудоване на контрастах: широкі бульвари, які перетинають вузькі вулички; величні монументи, які приховують убогі задвірки; затишні маленькі кафе, які конкурують з респектабельними ресторанами. на блошиному ринку тут з однаковим успіхом торгують навдивовижу дорогим антикваріатом та дешевим китайським одягом. «париж – це все що ти захочеш! » – сказав фредерік шопен 150 років назад, але ці слова актуальні і сьогодні. це місто живе уже багато століть. скільки облич у тебе, париже? спокійні окраїни і метушливий центр; богемне життя монматру та продажні жінки у булонському лісі; аристократичний сіте та брудні перевулки на периферії; розкішні у бутіках, та обірванці-клошари, які ліниво потягуються після сну на лавочках парку; величні собори і палаци й ультрасучасні будівлі, які являють собою зразки авангардної архітектури; чисті парки та розмальовані графіті стіни кварталів де живуть іноземці. це париж. місто в якому можна прожити все життя, але не пізнати його до кінця.

У реченні однорідні члени можуть поєднуватися за до сполучників сурядності (Теслярі робили мости на Дніпрі, і Дінці, і на тихому Збручі);

інтонації, що на письмі позначається комою або крапкою з комою (В один день затопило ліси, сінокоси, городи);

обох цих в (Змішаний) (Сонце росло, палало і тихо спускалося додолу). Однорідними можуть бути будь-які (і головні, і другорядні) члени речення.

Здебільшого однорідні члени речення виражаються однією і тією ж частиною мови, але в ролі однорідних членів можуть виступати й різні частини мови (Хоч був тато грізним, але нас дуже любив).

Однорідні члени речення бувають непоширені й поширені (Широкою, вкритою туманом долиною верталися додому, Улас Самчук). У реченні може бути не один, а кілька рядів однорідних членів (Верби й верболози сіро-зеленим туманом котились по луці і закривали подекуди воду).

Однорідні члени речення вимовляються з інтонацією переліку.

Объяснение:

Внастоящий момент, в начале двадцать первого столетия, мы уже, кажется, знаем роль человека в мире. именно он, уничтожив природу, создал вокруг себя «окружающую среду», именно он поставила планету на край бездны своим атомным безумием; он словно угрожает всему живому. и все же, мы тоже часть этой природы.  мы держим и любим животных, мы готовы отдать последние деньги, для того, чтобы нашим любимцам было удобно и вкусно; мы разводим цветы и садим деревья; мы прикладываем титанические усилия для того, чтобы выжили виды, которые находятся на грани исчезновения. человек и природа. эти два понятия взаимосвязаны в настоящий момент, как никогда.  человек не может жить без природы, без голосов птиц и весеннего наводнения, без яркого теплого солнца и грустного осеннего листопада. даже без таких самых простых вещей мы не можем прожить, как хлеб и вода. а это тоже дает нам природа.   =) на деюсь пайдёт