Будь ласка іть твір-оповіданняпро випадок із життя

Колись  давно,  в містечку київ,  зі мною стався  незвичайний   рано  вранці  я збирав свої  речі,  адже мав  з батьками їхати у відпустку. зустрічати  потяг, ми повинні були у києві.  прибувши в  це чудове місто, ми вирішили прогулятися.  оглянули  пам'ятні місця,  сходили  на шопінг.  потім  ми сіли на метро. метро на  мою думку здавалося брудне.  в  вагоні було  застояне повітря.  прибувши на вокзал я  побачив як стара  людина схопилася за серце. ми  з батьками одразу  ж підбігли  до  дідуся. він   подивився на мене,  та вимовив: -  рятуй  хлопчик, я  зрозумів  що потрібно робити масаж серця.  я ритмічно почав стискати руками  грудну частину дідуся, а тобто серце. з уроків  біології я запам'ятав як це робити. я відчув  пульсову хвилю, а це означало що дідуся врятовано. він відкрив свої блакитні від болю очі та сказав  мені такі слова:   -  ти  герой хлопче, і. ось  такий  тяжкий, але героїчний випадок відбувся зі мною.

Випадок із життя я людина весела і добра, але раптом одного літнього дня мої друзі вирішили це перевірити. коли я йшов додому до мене підійшла якась страненька бабуся і попросила щоб я їй купив хліба і довів її додому тому що вони була не бачуща. ну я й погодився робити вдома мені було нічого, та й старенькій треба . та вона мені дивною здалася начеб-то молода та й вроді старенька, але понім мої догадки всеж справдились ми йшли і тут я не помітив калюжу і не сказав бабці її пересиупити а вона глчдь і переступила хоча б вступила якщо не бачіла це я знаю напевно. тут йдемо далі, а вона як набрала швидкості та й летить наче поперед батька впекло та я сам навіть ген який молодий тай не міг наздогнати її. хліба ми купили відвів я її а тут через годину перебування вдома. дзві мені друзі повідомляють що я добре справився зі своєю місією я нічого не щрозумів, а потім мені пояснили що то не бабця була а переодягнута моя подруга оленка. вони просто перевірчли мене на добродушність ой та й годі згадувати смішной видалась ситуація.

Н. триста сорок                     дві третіх                     мільярд р. триста сорока                 двох третіх                   мільярда д. триста сорокам               двом третім                 мільярду з.  триста сорок                   дві третіх                     мільярд о. триста сорокома             двома третіми               мільярдом м. на триста сорока             на двох третіх               на мільярдові

Уміфології українського народу доля - позитивне начало. у кожної людини своя доля. "своєї долі й конем не об'їдеш" - сказано в народному прислів'ї. у грецькій міфології долю людини вирішує невблаганний фатуму, який не слухає навіть богів, у нас же доля не така вже й невблаганна. але, навідміну від римської фортуни, вона не така безтурботна. доля схожа на простих селянин, але вона вміла міняти обриси. та попри все, в образі працьовитої дівчини доля була красиво вдягнена, а лінивої - в якомусь драному лахмітті. активна доля робила майже всі справи за свого господаря,навіть запасала продукти на зиму. її хазяїн ніколи не боявся хвороб, а тільки розкошував та долю свою хвалив. недолю можна було "здобути" за якісь великі гріхи. тоді ця людина бідує все своє життя, але не варто так побиватись, усе ще можна змінити..потрібно знайти свою долю, з'ясувати, що їй недовподоби. ліниву долю достатньо відлупцювати, і вона візьметься за справи.