Склади оголошення про те, що завтра у школі відбудеться свято матері. заверши його закликом-проханням до дії.

  дорогі учні! зовсім скоро відбудеться свято мами. але в цей рік ми не хочемо щоб все було як зазвичай. отже шкільна рада просить всіх небайдужих написати вірш для своєї мами. від кожного класу ми чекаємо по 2 віршики для наших рідних неньок. вчителі проконтролювати цей момент будь ласка!         дякуємо за розуміння. (шкільна рада)

життя людини починається з любові. коли дитина народжується, то його вже люблять батьки і впродовж всього його життя, до самої старості, любов завжди присутня в його долі. крім батьків дитини люблять і інші рідні люди. виростаючи, людина знаходить друзів, а потім закохується, створює сім’ю і кількість люблячих людей стає більше. любов є жити. коли в житті людини присутня любов, то всі неприємності не такими серйозними. з якими труднощами набагато легше впорається, коли поруч є улюблений і люблячий чоловік, готовий завжди протягнути руку .

любов надає людині сили і окрилює його. багато винаходи були створені завдяки цьому світлому почуттю, коли людина хотіла здивувати того, кого він любить і заради нього винаходив щось нове. закоханий чоловік здатний на багато що. не дарма кажуть, що за спиною, ніби крила виростають, які й здійснювати благородні справи. та людина, яка живе в любові більш добрий, чуйний і турботливий. тому діти, які живуть з самого народження в люблячій сім’ї, виростають з більш м’яким і добродушним характером.

Двоскладне речення — речення в якому обов'язково повинні бути обидва головні члени — підмет і присудок. наприклад, речення я так люблю зимові вечори в людському домі, де зростають діти (і. жиленко). адже це уже не дивно, що ми твердо, , владно устаєм (п. тичина) кожне з двох простих двоскладних речень (синтаксичні центри — я люблю, діти зростають, це не дивно, ми устаєм). у двоскладному реченні якийсь головний член може бути пропущений, але він легко встановлюється з контексту або ситуації. наприклад, у реченні ранні пташки росу п'ють, а пізні сльози ллють (нар. творчість) у другій частині немає підмета, але він домислюється з контексту: пізні пташки сльози ллють. поза контекстом такі речення незрозумілі. отже, ці два речення двоскладні неповні. іноді присудок у реченні може бути відсутній, і не відчувається потреби в ньому — він, так би мовити, самоочевидний, тобто випливає зі змісту самого речення: а тут і чіпка в хату (панас мирний). найчастіше це трапляється в описах та ремарках: село. хата, навкруги город, заплетений лозою; в городі біля хати, з причілку, квітки, соняшники і маленька верба (м. кропивницький). у таких реченнях є обставини місця (що стосуються присудків), а самі речення констатують переважно розміщення або пересування когось або чогось у просторі. до наявних у них підмета і обставини легко домислюється присудок: ворота й хвіртка стоять, найдорожче й найважче чекає, чіпка заявився, хата стоїть, город розкинувся, квітки, соняшники і верба ростуть. ці речення, також двоскладні неповні. за тим, як співвідноситься зміст висловлювання з дійсністю, як уявляється в ньому носій дії, стану або змінної ознаки і чи взагалі уявляється, двоскладні речення можна поділити на особові, неособові та безособові. особові й неособові двоскладні речення за структурою однакові. різняться вони між собою лише реальним значенням підмета.