Підібрати порівняння до слів ранок мов, вітерець як, соняшник начеюрыка наче, день як, книжка неначе.

Ранок мов у казці  вітерець як насолода  день як пісня  книжка неначе життя

1.            укажіть рядок, у якому всі слова мають м'який приголосний: в) ма[л’]юк, си[н’]ь, [л’]ю[л’]ька, [йа]линка 2. запишіть три слова, у яких звуків більше, ніж букв: ялинка [йалинка], яблука [йаблука], єнот [йенот]. у цих словах звуків більше, ніж букв, бо я та є на початку слова позначають два звуки. 3. укажіть рядок слів, у яких усі приголосні тверді: а) дорога, книга, ручка, мости;

інші варіанти не підходять, бо в них є слова з літерами і, що пом’якшують попередній приголосний та приголосним й, що є м’яким. 4. наведіть три слова, у яких [о], [е] може чергуватися з [і]: лебідь – лебедя, ведмідь – ведмедя, чобіт – чобота. 5. виділіть рядок слів, у яких всі приголосні дзвінкі. а) будівля, джем, джміль, нога;

дзвінкі      [б]      [г]      [ґ]      [д]      [д]      [з]      [з']      [ж]      [дж]      [дз]      [дз'] та сонорні [м],[в],[н],[л],[р],[й], а також м'які [л'],[р'],[н'].6. запишіть три слова, у яких у ненаголошеній позиції пишеться буква е:   зачесати, пекти, величезний. 7. визначте рядок слів, у яких всі приголосні глухі: а) пушок, суп, схопити, коса;

глухі      [п]      [х]      [к]      [т]      [т]      [с]        [с']      [ж]        [ч]    [ц]      [ц']

8. запишіть п’ять слів, у яких відбувається дієслівне чергування приголосних:   крикнути – кричати, рухати – зрушити, мостити – вимощений, їздити – проїжджати, змовкнути – мовчати. 9. від поданих слів утворіть іменники із суфіксом -ств(о).убогий – убозтво, ткач – ткацтво,   козак – козацтво. 10. укажіть рядок слів, у яких буква я позначає два звуки: а) п[йа]вка, [йа]струб, [йа]сний, лук[йа]ненко (на початку слова та після апострофа). 11.наведіть три приклади слів, у яких букви я, ю, є, ї позначали б один звук: рішення, рюкзак, люлька. 12. зробіть фонетичний розбір слова земля:

земля [зе⁻мл'а] (е з наближ. до и) 5 букв, 5 звуків, 2 склади. схема: - 0 - = 0 [з]  приголосний, дзвінкий, твердий,

[е⁻] голосний, нелаб., з наближ. до и,  ненаголош.,

[м] приголосний, сонорний, твердий, 

[л'] приголосний, сонорний, м'який, 

[а] - голосний, нелаб., наголош. 

 

Ми живемо в світі, який сформувався за багатовікову історію розвитку народів різних країн, культур, мов. ми не можемо жити, не спілкуючись з іншими людьми. кожний народ використовує те, що придумали інші.  якщо уважніше придивитись до слів, які ми вживаємо кожного дня, то виявиться, що багато з них прийшли до нас з інших мов, тобто мають іншомовне походження. я спеціально знайшов "словник іншомовних слів" і перегорнув його. і що ви гадаєте? просто у власній квартирі я знайшов безліч предметів, до яких ми звикли і навіть назви яких нам рідними. але ж слова "телевізор" і "телефон" мають грецьке і латинське походження: tele (з грецької) означає "далеко", "далекий", video (з латинської) — "здатність бачити", phone (з грецької) — звук. магнітофон — від грецького magnetis — магніт і phone. у кожній квартирі є диван, а слово це персидського походження. у мене, наприклад, є акваріум, це слово прийшло з латинської мови і означає "водоймище". а ще помідор, каструля, термос, папір.  якщо звернути увагу на слова, якими ми користуємось в школі, то побачимо, шо тут теж іншомовні слова відіграють головну роль. більшість назв предметів (біологія, зоологія, ботаніка, ія, ія, література) мають іншомовне походження. наприклад, bio — (з грецької) — життя, logos — поняття, вчення, geo — земля, grapho — пишу, ія — землеміряння, ботаніка (від botane — трава, рослина) — наука про рослини, зоологія (від toon — тварина) — наука про тварин. слово "література" прийшло з латинської мови (від litem — буква).  завдяки телебаченню, радіо, а зараз ще й інтернету (слово ійського походження) зв'язки між людьми і мовами поширюються, до нас приходять дедалі нові слова, що відображають факти сучасного життя.