Твір-розповідь смішний випадо із життя

Це було одного разу, коли моя мама зранку поїхала в село бабусі. я ж, бажаючи, щоб мама по приїзді додому відпочила, вирішив сам приготувати обід. добре вимивши руки, закотив рукава сорочки, щоб не заважали, підв'язався маминим фартухом. неслухняний чубчик сховав під хустку, бо мама завжди казала: «світити волоссям під час обіду не можна». спершу я хотів приготувати тільки локшину. налив у каструлю молока, одразу ж поклав локшину, прикрив посудину, щоб вариво швидше готувалося. тоді надумав зварити ще й овочевий суп. заходився чистити картоплю, порізав її кубиками, розібрав на суцвіття капусту, посік моркву. тільки-но вкинув усе в каструлю, як чомусь почала підстрибувати на плиті локшина. раптом з-під кришки вихопилося молоко, зашипіло й почало разом із локшиною. вибиратися на волю. не маючи часу шукати якусь ганчірку, я вхопив каструлю голіруч. скрикнув від болю, кинув її геть, а сам почав розмахувати обпеченою рукою, дмухати на неї. та ось необережно зачепив іншу посудину — і вже мій суп на підлозі. але ж незабаром і мама повинна повернутися! тоді я схопив віник, змів усе з підлоги, вимив її. швиденько налив у чайник води, поставив на вогонь. аж ось і мама! я її зустрічаю на порозі кухні — розпашілій, із розкуйовдженим чубом, у хустці, що з'їхала на самісіньку потилицю. «мамо, я так на тебе чекав, ходімо пити чай», — втомлено кажу я. ось так скінчилася моя перша спроба приготувати обід.  

Культура мовлення — це духовне обличчя людини. основою мовленнєвої культури є грамотність, тобто дотримання загальноприйнятих літературних норм.  мовлення має бути не тільки правильним, а й лексично багатим, синтаксично різноманітним. щоб цього досягти, слід вслухатися в живе мовлення, вдумливо читати політичну, художню, наукову літературу. треба активно розвивати своє мовлення. культура мовлення тісно пов'язана з культурою мислення.мовлення тоді гарне, коли воно якнайповніше і якнайточніше передає думки чи малює образи, зрозуміле і легко сприймається. грамотне, багате мовлення — не тільки ефективний засіб передачі й сприйняття думок та образів. це й вияв поваги до людей, з якими спілкуєшся, до народу, який створив цю мову.  

Дід Маноцівник був дуже мудрий, і казали, що він навіть розуміє мову звірів та птахів і часто в лісі розмовляє з ними.

Старий дресирувальник навіть влаштовував для них щонеділі циркові вистави, де в основному виступали дресировані звірі, які жили тут же, в лісі, і яких дід Маноцівник за короткий час навчив усіх циркових премудростей.

"В Країні Сонячних Зайчиків" Нестайко Всеволод

За горами, за лісами, за широкими морями, проти неба на землі

жив дідусь в однім селі.

"Горбоконик" Єршов Петро

Дівчина спиняється між двома деревами і дивиться на зайця та білок.

"Дванадцять місяців" Маршак Самуїл

Та собаки зі своїм собачим розумом, невиразним, але швидким, і відданою собачою вдачею цінують своїх хазяїв вище й люблять їх дужче, ніж вони того заслуговують.

Дикунські собаки теж були собаки — він упізнавав у них своїх родичів; але вони чимось різнилися від його власної вельможної породи, були нижчі створіння — так само як тубільці супроти містера Гегіна, Дербі та Боба.

Джек Лондон "Джеррі - Островик"