Як ты загартовуеш свій організм? напиши про це текст розповідь (5-7 речень)

Загартовування організму необхідно проводити день у день, без тривалих перерв і залежно від погодних умов – у тому заставу позитивного результату загартовування. позитивний результат буде лише тому випадку, якщо загартовування буде постійних і планомірним. загартовування, його суть у цьому, що несподівано потрапляє у екстремальні умови і вчиться із нею справлятися.  я загартовую свій організм ходячи босоніж,  щоденне застосування повітряних або водних процедур, прогулянки на свіжому повітрі в будь-яку погоду. все це входить в "мінімум" загартовування. все це робить мене здоровішою!      

На  мою думку хзима та сама пора року найкраща у моєму житті ..я люблю зиму .коли  є зима в ті момент просто цікаво.зима  така різноманітна і цікава. у  змку  ми бавимось,кідаємось снігом    в один одного , ліпимо снігові баби  .. і нам це подобається.. а потім щей новий різ настає, різдво  .до нас бабуся ,дідусь  приїджає ми святкуємо . ми всі раді  і щасливі.у зику багато чого є цікавого сніг падає , а якщо приглянутись до сніга то сніжинки такі прекрасні їх  просто не перелічити і не описати .. я приглядалась до  них то вони такі тонесенькі , яркі, дуже мені вони дерева у зимках не описати ..вкриті гарним чистим, білосніжним тим ярким снігом мов неймовірна казка.про  зиму можна багато чого розповідати  ,але я розповіла  про такі мої цікаві і різноманітні моменти  у моєму житті.

Твір на тему «перший сніг» перший сніг цього року випав зовсім несподівано. того дня погода з ранку стояла похмура, але тиха. десь після обіду з неба стали зриватися великі сніжинки. ми й озирнутися не встигли, як їх стало багато. вони падали на асфальт та майже не танули, тому що надворі було холодно. десь за годину все навколо вже побіліло, а перший сніг все йшов та йшов. неначе великі білі «мухи» кружляли у повітрі. до темряви перший сніг все-таки перестав падати. але до того часу навколо вже простелився іскристий казковий килим. дерева нарешті прикрили свої голі гілки білосніжним покривалом. особливо ошатними здавалися ялинки в алеї неподалік мого будинку: вони неначе вбралися у пухнасті снігові шубки. ми з друзями висипали надвір та стали завзято стрибати по білому снігу, грати в сніжки. я відразу став втоптувати сніг на гірці, щоб скоріше можна було кататися на санках або на картонці. а інші діти бігали та кричали: «з першим снігом! ». і кидали один в одного сніжками, а грудки відразу розсипалися. бо перший сніг ще не мерзлий, він м'який та легкий. у всіх навколо, навіть у дорослих, настрій відразу став добрим, ніби свято. ми веселилися та раділи, хапали перший сніг жменями і розсипали його над головою, як салют! він сяяв в повітрі, ніби діамантовий дощ!