Написать три реплики со словами вибач прости не гнивайтесь пробач перепрошую не ображайтесь

Привiт олег вибач менi будь ласка я забув твою iгрову приставку вдома не гнiвайся я обiцяю завтра я тобi принесу обовязково не ображайся будь ласка перепрошую иванку менi не почулось ти забув приставку вдома нi олежку не гнiвайся я пообiцяв що завтра принесу точно

Сергійку,вибач мені будь ласко я забув принести тобі книгу обіцяну        -перепрошую що ти забув? -не ображайся,я не взяв книгут г шевченка кобзаря

Сучасне місто дніпропетровськ є одним з найбільших міст і одним з найпотужніших промилових центрів україні. тут розташовано багато заводів і фабрик, науково-дослідних центрів та навчальних закладів. ну і відовідно чимало зкладів дозвілля: торгівельних центрів і супермаркетів, кінотеатрів та театрів, музевї та виставкових залів, ресторанів і кафе і т.п.проспект карла маркса вважають головною вулицею дніпропетровська. обабіч нього розташовані будівлі, о багато років тому: один із корпусів гірничого університету, дніпропетровський історичний музей, головпоштамт. тут збереглася і будівля ще катеринославської забудови-це корпус потьомкинської фабрики та багато інщих древніх памяток. та до найвизначніших історичних пам‘яткок, що єгордістю і славою нашого міста належать, перш за все козацька фортеця кодак, палац григорія потемкіна, монастирський острів, козацький хутір галушівка троїцкий собор, і.т. п свогочасу в.петров зазначав, що дніпропетровськ – це місто, якому ластиво не закінчувати розпочате, не завершувати спроектоане, витрачати багато сил, надмірно напружуючи м’язи навіть до зриву, але так і не досягти поставленої мети…я думаю, що наш дніпропетровськ до сьогодні ще не був спроможний реально показати всім, наскільки він яскравий і непередбачуваний. мені дуже хотілосая б у майбутньому довести, яке це незвичайне і цікаве, неперевершене у своєму потенціалі місто. що ж можна було б визначити як ключовий міфом нашого дніпропетровська? мені здається, таким міфом може стати міцне гармонійне переплетення історій і традицій багатьох. що проживають тут. привабливими для туристів можуть стати і козацькі традиції, і діяльність катерини іі, і легендарний "південмаш", і навіть ю. тимошенко. відмінним компонентом неповторного іміджу дніпропетровська може бути не лише історія, а й природні особлиості, зокрема могутність дніпра. головне – любити своє місто!

Одного разу до дієслова прийшла несподівана думка: «я найважливіша частина мови». чому, запитаєте ви, дієслово так вирішило? а тому, дорогі друзі, що на свято рідної мови до нього завітав «хитрий лис» прикметник. ось що він йому запропонував: «друже дієслово, а чи ти знаєш, що ти найважливіша, найгарніша та найпрацьовитіша частина мови! »-      та що це ти таке кажеш, брате прикметнику? – здивувалося дієслово.-      а ти сам розсуди. без тебе речення вже й не речення, а казна-що, і не можна з нього зрозуміти, чи робилось там щось, чи щось робиться? -      як це? – не переставало дивуватися дієслово.-      а ось так, послухай речення: галя квіти теплою водичкою.-      що теплою водичкою? – запитало дієслово.-      ось бачиш, не зрозуміло. чи вона поливала чи полила, чи, може, взагалі вона їх ошпарила, – засміявся прикметник.-      так, ти правий! – гордо мовило дієслово. – що ж ти пропонуєш, прикметнику? -      та так, що ж я можу запропонувати такій поважній частині мови, звичайно, бути царем над усіма частинами мови.-      хто ж мене царем проголосить? і як на все це подивиться наш брат іменник.-      наших маленьких друзів: займенника прийменника та сполучника – я беру на себе, – гордо мовив хитрун прикметник. іменника ми приборкаємо, довірся мені, – прищурив своє праве око прикметник та й пішов так швидко, як і прийшов.о, ось тепер дієслово міркувало собі, як на його прекрасній голові засяє корона величі царської.прикметник тим часом побіг до іменника і став йому нашіптувати: « ой іменничку, щось там лихе задумав наш спільний братик дієслово. хоче, щоб його царем проголосили! »  -      та ні, то все побрехеньки, – відсахнувся іменник.ось я тобі братику правду кажу, хоче, хоче, сам мені казав сьогодні, що він основна частина мови, найголовніша! -      звісно без дієслова речення втрачає сенс, але коли без мене, воно теж незрозуміле, – заперечив іменник.-      так-так, от і я кажу, що тобі треба царем бути, – крикнув наостанок і побіг «хитрий лис» прикметник до прийменника, займенника.  прислівника, числівника та сполучника, що мешкали разом і вели спільне господарство.і ось зібралася рада частин мови, щоб вирішити головне питання: хто ж найважливіший – дієслово чи іменник? кому царем бути? одні кричать: «іменнику! », інші «дієслову! » а прикметник тільки посміхається, що таку кашу заварив.мабуть і зараз би вони сперечались, якби не чарівниця, ім’я якої зв’язна мова. прилетіла вона на своєму вірному коні тексту і мовила: «ви, братики, послухали хитруна прикметника, який гарно говорить, але заздрить всім вам і тому вирішив вас пересварити. ти, дієслово, важлива частина мови, без тебе не можна зрозуміти, яка дія відбувається чи відбулася, але поміркуй, чи мало б ти таку вагу, якби не було іменника, чи можна було б зрозуміти, про що чи про кого говориться в реченні? а без інших частин мови, чи гарним було б наше мовлення, чи зрозумілою думка, чи вірно передавалась би дійсність? чи згодні ви, друзі, зі мною? »-      і справді, чого ми тут репетуємо? – засміявся веселун займенник, його підтримали інші.-      а ти, прикметнику, будеш суворо покараний, віднині тобі вічно слугувати іменнику в реченні, хоч ти гарна частина мови, але тобою треба користуватись дуже обережно! – суворо сказала чарівниця зв’язна мова.з того часу між усіма частинами мови панує мир та злагода.