Які це частини мови: вчора, берегом, та, й?

“Зміни — найцікавіше в житті”

Як на мене, зміни — найцікавіше в житті людини. Адже що може бути краще за втечу від буденності, пізнання чогось нового, від багатства почуттів у душі?

Прикладом можна вважати власне життя. Мені зазвичай дуже цікаво ставити перед собою певну мету, яка передбачає усунення поганої звички або, навпаки, набуття хорошої. Це допомагає розвиватися, досягати успіхів і прикрашати буденність неординарними рішеннями та подіями.

Отже, немає нічого цікавішого за зміни в житті людини. Не можна зациклюватися на чомусь одному, марнувати життя, тому що це не принесе бажаного результату. удачі (° ^ °)

«АРКАН»

Танцювали самі парубки. Ставні легені побралися руками за плечі, зімкнулися в тісне, невелике коло. Під воркотіння цимбалів та баса ритмічно захиталися цілим колом з боку на бік, а потім разом, рвучко рушили в буряному коловороті, міцно б’ючи ногами в діл. В дужих і граціозних рухах парубків була сила, енергія, буйна веселість. Нічого більш прекрасного в розвагах людських, в красі молодечих веселощів мені не доводилось бачити.

Парубки танцювали старовинний гуцульський «Аркан». Тільки справжні сини гір, волелюбні предки могли залишити в спадщину онукам такий буйний і гордовитий танець. Легеня, що танцює «Аркан», не можна уявити з похиленою перед паном головою. Перед яким ворогом могли б схилитися буйні голови людей, що так гордо та високо підводяться в цьому залізному колі!

Я ніколи не знав, що одне споглядання народного танцю може дати людині таку велику втіху. Буйна радість цієї живої картини сповнила гордістю серце. Гуцульські легені ще танцювали «Буковинку», «Опришка». На початку ми ледве розрізняли ці танці українських горян. Всі вони були однаково сповнені зухвалого молодечого буйства і сили.

Танці наших верховинців і пристрасна музика до них чимось нагадували мені танці грузинів і осетинів. Якісь ледве вловимі спільні риси людської вдачі споріднюють вікову мистецьку культуру всіх горян, синів різних народів.

(Т. Масенко)