Спільно кореневі слова до слова мова

Мова-розмовний .мовити ,розмовляти ,промовити ,мовлення ,мовознавство

Наша улюблена жовтолиста осінь - скільки цікавих змін вона приносе з собою!   для дітей починаеться шкільна пора, хтось йде у перший клас, а хтось - у п'ятий чи шостий.  але найбільших змін під впливом осені зазнають ліси та поля. чарівниця-осінь лагідно фарбуе у зототі та багряні кольори листя дерев, кущів та інших рослин. на полях дозрівають багаті врожаї, яки наш трудолюбивий народ збирае із року в рік. також осінь називают журавлиною, по саме восени журавлі та лелеки відлітають у вирій!   осінь бувае різною, та різні зміни відбуваются у природі та житті людей під впливом саме ціеї пори але як би там не було, усі ми любимо нашу золоту та мінливу чародійницю. 

Мова  – основа духовного життя народу, втрата її, як сказав великий український письменник панас мирний, “смерть для його душі”.як нам відомо, немає жодного суспільства, яке б не знало мови, яке б не володіло цим найважливішим засобом людських зносин; нею постійно користуються люди в своїй трудовій діяльності, спрямованій на досягнення певної мети; без мови не може існувати будь-яке виробництво, не можуть розвиватися техніки, культура, наука, мистецтво; за мови, люди висловлюють свої думки і їх іншим людям; за мови людство зберігає й передає новим поколінням нагромаджений досвід.українська мова, як окрема почала формуватися у хіv столітті, виділившись із східнослов’янської мовної спільності (давньоруської мови). тому близькоспоріднені з українською мовою – це російська та білоруська.для кожної людини рідний дім – це місце, де можна відпочити від турбот, це захист від незгод, це відчуття підтримки близьких людей, їхнє тепле, ласкаве слово. слово, мова – це те, що дає нам можливість висловити свої почуття, думки. наша мова – українська, тому що земля наша – україна.максим рильський закликав у своїх творах та наукових працях бути уважними до рідної мови. блискучий знавець її скарбів, він звертався до сучасників і майбутніх поколінь.як парость виноградної лози,плекайте мову……чистіша від сльозивона хай буде.ми щасливі і горді тим, що на білому світі є справжнє диво калинове – наша співуча українська мова, є розкішний мистецький світ, витворений розумом і серцем славних синів і дочок.нам, українця, треба леліяти рідну мову, плекати її, вчити своїх дітей, онуків, правнуків, - усе робити для розквіту українського слова, пісні, красного письменства.відродження української літератури й мови прийшло з творчістю великих майстрів слова г. сковороди, і. котляревського, і. квітки-основ’яненка, є. гребінки, п. гулака-артемовського і особливо тараса шевченка.шевченкова мова – зразок найпильнішої уваги творця до народного слова. саме тому кобзар став основоположником нової української мови, предтечею її сучасного розвитку. на струнах своєї поетичної кобзи він відтворив чудовий мелос української мови, пісенний її лад, багатство образних засобів.мова для шевченка – це найвищий дар людини й народу, талісман їхньої долі, таланту, безсмертя.ну щоб, здавалося, слова…слова та голос – більш нічого.а серце б’ється – ожива,як їх почує! адже мова народна – це золотий запас душі народу, з якою виростаємо, якими живемо і завдяки якому маємо право і гордість милуватися рідним народом.