Твір- роздум на тему "брехня і приятеля робить ворогом". , прошу, надо!

Кожна людина може трішки збільшувати або зменшувати ті слова або речення які сказали передати,    якщо людина тобі збреше, то ти розповіси цю брехню іншій людині і так виходить замкнутий круг. зазвичай ще з дитинства дорослі кажуть щоб мі не брехали, а казали правду. але тій людині яка говорить завжди правду їй буде складніше в житя. тому кожна людина повинна хоч трішки казати не правду.     кожні батьки кажуть своїй дитині такі слова: " краще гірка правда, ніж солодка брехня"

Октябрь уж наступил — уж роща отряхает последние листы с нагих своих ветвей; дохнул осенний хлад — дорога промерзает. журча еще бежит за мельницу ручей, но пруд уже застыл; сосед мой поспешает в отъезжие поля с охотою своей, и страждут озими от бешеной забавы, и будит лай собак уснувшие дубравы. (а. пушкин) уж небо осенью уж небо осенью дышало, уж реже солнышко блистало, короче становился день, лесов таинственная сень с печальным шумом обнажалась. ложился на поля туман, гусей крикливых караван тянулся к югу: приближалась довольно скучная пора; стоял ноябрь уж у двора.

Утестах зно доволі часто буває завдання визначити тип односкладного речення. у даному матеріалі детально описаний кожен тип і з . односкладними називають речення з одним головним членом головний член в односкладних реченнях може бути виражений дієсловом або іменником. розділові знаки в односкладних реченнях вживають такі ж, як і в двоскладних.односкладні речення поділяють на означено-особові, узагальнено-особові, неозначено-особові, безособові, називні. означено-особовими називають односкладні речення, головним членом яких є особова форма дієслова, що визначає особу, яка виконує дію.головним членом у таких реченнях можуть виступати тільки дієслова у формі 1 та 2 особи однини й множини теперішнього й майбутнього часу, а також дієслова 1 та 2 особи однини й множини наказового способу: бери орисю! рятуй її! ховай! (м. старицький) – підметом у цих реченнях може виступати лише займенник ти й жодне інше слово; з нудного себе знову вислизаю, як равлик із палаючої хати (і. малкович) – можливим підметом є тільки я; не дуже тут. затишно. як думаєш, чумаченку? (о. гончар) — можливим підметом є тиодноскладні означено-особові речення, хоча й не мають підмета, за своєю струк-турою є повними, оскільки підмет їм не потрібен, а значення особи передано закін-ченням дієслова.усі односкладні означено-особові речення можуть бути перетворені на двосклад-ні: піду в кіно. — я піду в кіно; піди в кіно. – ти піди в кіно. ці речення є синтаксичними синонімами. відмінність тільки в стилістичному забарвленні.