Треба написати твір на тему "як я своїм батькам" 10-15 речень

Умене чудові батьки,щоб завдати їм менше роботи,я їм у легких речах.я зранку застеляю за собою ліжко.таким чином вони можуть мною гордитися.         я думаю,що такі діти як я,ростуть і батькам   на радість.коли вони мене щось просять,я ідливаю вазонки,замітаю підлогу,вчуся мити тарілки.напевно,батьки радіють,що я така дівчинка.         (держи)

Ядуже люблю батьків.тому я завжди роблю все,щоб вони були щасливі.я прибираю в кімнаті,ходжу до магазинів або роблю з мамою вечерю.батьки дуже радіють,коли я посі призові місця на конкурсах.я завжди роблю все,щоб вони були щаслливі.я зроблю все для щастя рідних.я люблю свою родину.

Вже холодно навулиці! пташам було нічого іси , та зібрались вони усі разом щоб полетіти шукати іжу. летіли ,летіли прилетіли до людей. а люди сказали що й самім нічого істи! прлетіли вони далі. та бачать собака йде. підлітіли вони до собаки, та спрашують його: - доброо дня собако, чи не ви нам у біді? - у якій ще біді? - говорить собака,- якщо ви говрите про іжу,то в мене теж така біда! нічого робити полетіли они далі . і тут диво! стоіть перед ними красива, червона горобина! і говорить пташкам : - підлтайте пригощайтеся! в мене іжі н всіх вистачить! з того часу пташки знають до кого зимою звертатися!

Твір-опис "осінь". опис осені

осінь. різнобарвна, розмаїта. спочатку вона пишна, золота й сонячна, а потім сумна, дощова, холодна. восени красиво. листя на деревах постійно змінює колір, а згодом і зовсім опадає на землю, вистилаючи її м’яким килимом.

у середині осені з’являється  чарівний острівець тепла й сонячної погоди, який називається бабиним літом. його особлива прикраса - сріблясте тонке мереживо павутини, що блищить у кожному кутку.

всюди цвітуть яскраві осінні квіти - айстри, жоржини, хризантеми. після дощу в лісі багато грибів. на кущах спіють ягоди. у садах теж пора урожаю - стиглі яблука, груші, горіхи, виноград. це так чудово - зірвати налите яблуко одразу з гілки! воно солодке і пахуче, дуже смачне.

осінь часто непогожа. за густими хмарами ховається небо, йде дощ – то дрібний, що настирливо накрапає, то сильний, холодний, що може йти без зупинки цілий день, а то й кілька днів поспіль.

буйство кольорів змінюється прозорістю та сірістю в кінці осені. тільки ясне синє небо не втрачає своєї яскравості. збирають урожай в полях, садах, городах. потім прибирають сухе листя у дворах і на вулицях. голими стоять дерева, часто дме сильний вітер, йде дощ. холоднішає. люди все більше поспішають сховатися в будинках і квартирах. з прощальними криками відлітають у вирій птахи. відчувається, що скоро настане зима.

твір-опис осені (варіант 2)

одного разу вранці виходиш на вулицю й відчуваєш особливу прохолоду. от і осінь. хоч сонце все ще яскраво світить, але вже не пече по-літньому. і вітер якось по-іншому колише дерева. і небо змінилося - ніби стало ближче. сонячне світло пом'якшало, пожовкло, воно більше не сліпить очі.

зате радують око осінні вбрання природи - жовте, багряне, золоте листя дерев і кущів, строкаті квіти, ніжно-солом'яна суха трава. ось яскраві яскраво-червоні ягоди шипшини, грона горобини, геть вкриті солодкими китиці винограду, рум'яні яблука а золоті груші у садах, забавні парасольки-гриби під деревами в лісі

і повітря змінилося. тепер воно наповнене новими осінніми пахощами - запахом сухої трави, опалого листя, вогкості, стиглих яблук, осінніх квітів, винограду. у лісі пахне хвоєю та грибами. повітря ніби стало чистішим - це зник запах розпеченого асфальту, влігся після дощу пил. відчувається свіжість і прохолода.

осінь і звучить по-особливому. шумить вітер, дощ дзвенить, шарудить опале листя. вже не чутно літніх пісень цвіркунів, але як і раніше дзижчать бджоли й оси, ласуючи стиглими грушами та виноградом. безтурботний літній цвірінькання птахів змінилося тривожними криками. скоро птахи великими зграями потягнуться туди, де і взимку тепло.

осінь - красива, мінлива й зовсім ненудна пора