Материна мова колискова пісня . колискова-то найперша материна мова.пахне вона мятою і цвітом чебрицями і суничним літомю пахне молоком і ільки в ній ласкавості і шани скільки в ній тривожості людської і надій і сивини гіркої пісня колискова- то солодка материна мова. випиши з тексту у два стовпчика іменники в однині і множині

Психо надийно однина зминюется в множини трикутныкив

Оленко, тобі подобається шоколад? дітки, ви написали листа святому миколаю? петрику, чому ти запізнився на урок? а ви знаєте, що подарунки отримують лише слухняні дітки? а ,ви знаєте , як зимують звірі? ну нар ешті настало свято! матусю, я тебе дуже люблю! ой яка сьогодні чудова погода! сірники, дітям -не іграшка! наталочко, вітаємо тебе! настала золота осінь. всі дерева вбралися в рожеві вбрання. небо стало похмурим та невеселим. все частіше дме прохолодний вітерець. незабаром прийде зима.

1.п'ята була домаха карлючкiвна. як ще змолоду дiвувала, так така була хороша, що й розказати не можна. зростом собi невеличка: хоч у яку хату ввiйде, то головою стелi достане; суха та цибата; на головi волосся, як на кужелi вовна, а коли роззявить рот, так i лопата улiзе; нiсочок, як у рябця; а як дивиться з конотопа очицями, так одним у київ, а другим у бiлагород, та й тi мов сметаною залiпленi; а личком бiленька, як чумацька сорочка, та ще к тому мов граблями уся твар її подряпана. 2.зараз схопивсь, випозiхався, вичухався, богу, нюхнув разiв тричi крiпкої роменської кабаки, прослухав, що йому читали, дав порядок i, зоставшись сам у свiтлицi, сiв на лавцi: голова йому нечесана, чуб не пiдголений, пика невмита, очi заспанi, уси розкудовченi, сорочка розхристана; 3. ходить по хатi, ходить та й погляда на свої глечики, горщики, кухлики, де з усякого звiра i з усякої гадини є молоко, що вона з них понадоювала, перевертаючись до кожної матки усе рiзно, щоб не жахались i давались доїтись. а усi тiї глечики, горщики, водянчики, кухлики стояли деяке на полицi, iнше на миснику, було й на припiчку, було й на самiй печi; яке вже поставлене на сметану, а яке ще стояло пiд лавкою та край помийницi. пiд полом лежали усякi трави i корiння: мнята, любисток, терлич, папороть, собаче мило, дурман, усякi реп'яхи, куряча слiпота та й багато дечого. на полу на подушках лежав кiт муруговатий та усатий, i тiльки йому й дiла, що їв та спав та коли що було надума, то зараз до своєї хазяйки i озветься: "няв, няв! "