Материна мова колискова пісня колискова- то найперша материна мова пахне вона мятою і цвітом чебрицями і суничним літом пахне молоком і споришами скільки в ній ласкавості і шани скільки в ній тривожності людської і надій і сивини гіркої пісня колискова- то солодка материна мова. випиши з тексту у два стопчики іменники в однині і множині

Одн.- мова, пісня,мятою, літом, молоком, ласкавості, шани,тривожності, сивини,  мн.- чебрицями, споришами,надій

Привіт,тарасе! як в тебе справи? -здоров,ганну! в мене усе добре,а у тебе? я не гадав що зможу зустріти тебе у шкільній бібліотеці,що ти тут робиш? -в мене усе було б добри,якби мої батьки не вимкнули б інтернет.ось тепер і маю я ходити по бібліотекам,щоб читати твори із зарубіжної лі -чого ж ти мовчала? я вже усі твори прочитав ще в літку,я тобі можу позичити пару книжок. -красно дякую,тарасику.а взагалі, як твоє життя? змінилося після переходу до нової школи? -так ,звісно.в мене з’явилося багато нових друзів.а у тебе як? -я помітила,адже до нас ти тепер зовсім не заходиш.я ,як по тобі адже ти був мій єдиний друг,а ті дівки завжди цапаются між собою. -не сумуй,ганнуся ,я обіцяю заходити як тільки буде змога.вибач,але мені вже час іти.бувай! -буду чекати на тебе,бувай!

Перша вчителька – це друга мати. адже поки ми в школі вона завжди з нами: вона нас і навчає, і виховує, і в столову водить… немає того розмаїття вчителів, як в старших класах, вона сама виконує всі ці обов’язки. і тим самим вона дуже схожа на рідну матір. тому, особисто для мене, улюбленою є перша вчителька. до речі, ви ніколи не задумувались, чому немає жодного першого вчителя-чоловіка? мабуть, лише жіночі «крихкі» плечі можуть витримати всі ці навантаження.. та ще й, коли в групі не 3, і навіть не 5 дітей, як в сім’ї, а 15 – 30. і це ж кожного потрібно навчити, на правильний шлях навести, зробити перші дорослі кроки. не дарма ж про неї стільки пісень і віршів. мабуть, саме тому моїм улюбленим вчителем є саме перша вчителька, галина григорівна. вона стала справжньою шкільною мамою, турботливою і справедливою, яка подарувала мені пакуночок людських якостей і зрозуміти, що найголовніше – це душа. і нехай пролетять роки, але вона назавжди залишиться в моєму серці як справедлива наставниця. низький уклін їй за сумління та виховання; моїй неньці за те, що обрала саме її серед інших; вчителям старших класів, які підтримували та удосконалювали отримані мною здобутки; і вам, мої любі викладачі удпу, за вашу щирість, відкритість і бажання навчити шляхетній професії.