Скласти 5 речень з прямою мовою, а поті переробити їх в непряму. буду рада если хотя бы по одному предложению.

Мама казала менi перед першим вересня: "тобi сподобаеться у школi,там ти знайдеш нових друзiв". мама говорила мне перед первым сентября: "тебе понравится в школе,там ты найдешь новых друзей".(пряма мова) мама говорила,что мне понравится в школе,что я найду там новых друзей. мама казала,що менi сподобаеться в школi,що я знайду там нових друзiв.(непряма)

Мова – це духовна скарбниця нації, її серце, словом людина може передати найпотаємніше, свої мрії, бажання, сподівання, надії… але чи замислюємося ми над всією значущістю цієї скарбниці, і тим, що саме по ній сприймають народ, його звичаї, традиції? на мою думку, українська мова – відображення нашої національної культури, адже вона пройшла крізь всі заборони разом із народом, який, нажаль, тепер цурається її, показуючи неповагу, перед усім до самого себе.прикладом того, що саме у слові культурна сила народу є те, що наша мова мала складний шлях розвитку і численні заборони з приводу її признання. проте українці об’єднувалися і робили все, аби їхнє слово вдосконалювалося та передавалося нащадкам з покоління в покоління. саме таким чином до нашого часу дійшли культура,досвід, мудрість, звичаї пращурів, бо вони занесли до мовної скарбниці все те, чим маємо пишатися зараз ми. чи була б україна відома, якби не мова, котрою писали свої невмирущі твори найвизначніші письменники та поети, такі, як шевченко, франко, леся українка, котляревський. я , що ні, адже саме по цих людях знає україну світ. тож слово – криниця з якої ми черпаємо розумі красу наших традицій, по яких можна побачити культуру нації.іншим прикладом того, що мова є відображенням народу є його ставлення до рідного слова. нажаль, у сучасні часи більшість людей, які проживають на теренах україни, спілкується таким – собі суржиком, тобто змішують іноземні слова з українськими, або ж взагалі говорять російською, бо державної мови цураються і вважають її не престижною. особисто я знаю тільки кількох осіб,котрі не зважають на ці нові тенденції мовлення. інші ж на запитання чому ти не розмовляєш рідною мовою сміються в лице та кажуть, що це не модно. я не схвалюю такого ставлення, бо мова – це багатство, послане народу богом і не можна відмовлятися від неї, як роблять це люди в нашій країні. це загрожує занепаду і зміні слів, формованих в продовж віків. олесь гончар казав: «той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може викликати поваги до себе», і це дійсно так, адже люди, що не мають поваги до духовної скарбниці свого народу, є духовно убогими. я сподіваюся, що українці зрозуміють це, бо мова – обличчя нації, її культури, тож якщо ми хочемо, щоб україну поважали інші, то маємо навчитися шанувати своє слово і насамперед себе.отже, мова – це відображення нашої національної культури, бо вона показала через що пройшов наш народ, вистояла всі заборони, як переконливо свідчать про це наведені епізоди та приклад з власного життя.

Калина – символ україни, вірна супутниця людини від народження доостанніх днів. вона була потрібна в різних обрядах, коли приходили вітати батьків з народженням дитини, приносили хліб, як символ достатку, корінь життя, гроші, як символ багатства і обов'язково калину, як символ краси, здоров'я рідної землі.багато прислів'їв та приказок уславлюють її.  "без верби і калини нема україни".  а ще в народі кажуть: "червона калина від ста хвороб лікує", лікувальнівластивості калини відомі людям здавна. описані вони в перших українських травниках. без образу калини не можна уявити собі пісенної народної творчості. не злічити пісень про цю рослину. одні назви які барвисті, милозвучні: "ой у лузі червона ", "ой у лузі при долині зацвіла калина".будьте добрими і чуйними, посадіть біля своїх осель калину. хай цей диво-кущ прикрасить ваш дім, хай у ньому соловейко зів'є собі гніздечко і співає вам пісню про незнищенність нашого українського народу.