Іть написати діалог на тему я і моя родина

Однажды я приехал из парижа к моему брату,и я  остался на начовку. и мы ночью шептались,рассказывали ,смешили друг-друга. и я  рассказал про свою родину,а   брат про свою. и вдруг в комнату вошла тётя и мы быстро заснули от испуга,тётя посмотрела на нас чтобы и она  была спокойно за нас и  пошла спать. вотак и приключилось снами.

Прадавні традиції уподібнюватися предкам-тваринам. так, у одному індійському поселенні молодим дівчатам у день повноліття підпилюють передні зуби і залишають довгими ікла, щоб вони були схожі на кішку, бо саме її вважають праматір’ю роду. а дівчатам і хлопцям одного із африканських племен вибивають передні зуби. так вони вшановують засновницю свого роду — антилопу зебу.природа — наша мати. цю істину наші пращури знали ще тоді, коли тільки-по навчилися мислити і говорити.вивчаючи історію стародавнього світу, ми ознайомилися з різними віруваннями первісних людей. всі вони свідчать про те, що людина пов’язує своє народження і життя з природою: рослинами, тваринами, стихіями. наприклад, тотемізм. кожне плем’я, яке сповідувало цю релігію та вірило у своє походження від тварини або рослини,  та не лише сліпа віра неосвічених людей є доказом єдності людини і природи. сучасні вчені науково довели, що характер окремої людини і менталітет цілого народу залежать від кліматичних умов місця проживання. це також стосується кольору шкіри, зовнішності, будови тіла. отже, природа дійсно є матір’ю людства, тому так само, як мати віддає дитині частку своєї душі, так і природа наділила нас своєю. та людство не зрозуміло і не оцінило такої щедрості. воно виявилося надміру егоїстичним щодо своєї матері і займає позицію невдячного споживача — здатне лише брати, брати, брати… а матінка-природа жорстоко потерпає від своїх нерозумних дітей. її легені майже знищені — нещадно вирубуються ліси. її очі-озера втратили блиск, бо замулилися і перетворилися на смердючі болота. судини-ріки не несуть бурхливі потоки, щоб напоїти моря, бо джерела захлинулися від бруду. вона втратила свій дзвінкий мелодійний голос, бо птахи не співають, а ніби плачуть. серце її розривається від вибухів. материнське терпіння велике, але не безмежне. ось і карає нас матінка-природа за варварське ставлення до неї. оази життя з’їдає пустеля. немає чистої водиці, бо не раз ми плювали в криницю. а ось землетрус на вісім ів, а ще цунамі, щоб добре ми знали, як шкодити природі. вулкани, пожежі, спеки, потопи… що далі? а краще не буде, якщо людство не змінить свого ставлення до природи.було впевнене в тому, що його  прародичами були якісь тварини чи птахи. хоч ми й живемо в епоху науково-технічного прогресу, до цього часу залишаються народи, які зберегли 

Прокинувшись від сну, бачу, що всі здорові, у вікно світить ласкаве сонечко. 1 мені легко на душі, я щасливий. бачу неправду, бачу зло — і мені погано, я відчуваю себе нещасливим. якби всі люди на землі оновили б свої душі, стали б справедливими, чуйними — світ став би зовсім іншим. ніхто б нічого не крав, ніхто б нікого не вбивав, тільки правда йшла б попереду, а ми всі йшли б за нею. отоді я був би дуже щасливий. боляче мені, коли бачу бідних дітей та немічних старих людей. я відчуваю себе тоді нещасливим. чи багато чого людині в житті треба, щоб бути щасливою? приголубила бабуся, поцілувала перед сном — і я засинаю, і мені так хороше, відчуваю я себе цілком щасливим.