Твір на тему незрозумілі вони оці дорослі за твором анатолія дімарова блакитна дитина

Коли мій син приносить незадовільну оцінку, дружина запитує з трагедійними нотками вголосі: — це що це таке? ! і тиче пальцем у сторінку щоденника, де стоїть «двійка» або навіть «трійка», схожа на злющого шершня: така ж маленька голівка, таке ж велике, хижо націлене черевце з гострим жалом на кінці. тож дружина тиче пальцем у того шершня так, немов хоче зігнати його зі сторінки щоденника, і все допитується: —      що це таке, я син мій — ані слова у відповідь. тільки палахкотять відстовбурчені вуха. чого вони в нього такі великі й червоні? невже і в мене колись були отакі? не добившись відповіді на перше питання, дружина переходить до іншого: —      розказуй, що ти там накоїв? цього разу голос у неї такий, наче вона запитує: кого там зарізав? обличчя сина приходить у рух. часто скліпують повіки, посмикуються щоки, розтуляються й затуляються губи, посіпується гостреньке підборіддя, а розвихрений непокірний «півник» на голові стирчить наївно й беззахисно.—      ми, я, ну, бі — починає мій син видушувати із себе слова. — а тоді, —      на чому каталися? син мій здивовано дивиться на маму: як вона не розуміє найелементарніших речей! на чому ж іще можуть кататися порядні хлопці, як не один на одному!

(пишу не про свою хату) живемо ми всією сім*єю в домі на окраїні міста стрий,що у львівській області.живемо дружно,не сваримось. хата наша невеличка,але просторна. "буде і нам,і потомкам нашим"-говорив мій дідусь.а тато все говорив,нібито розвалиться і недоживе до потомків. в хаті є 3 кімнати, зв*язані між собою круглими дверми.це є кімната моя,мого старшого і меншого брата.батьки мають кімнату,розташованубіля кухні. тато казав, вони так зробили тому, що мамі не буде зручно вештатись з одного до іншого кінця дому.щоб зробити нам сніданок. ось так і живемо."буде і нам, і потомкам нашим".

1.дощ,підсилюваний осінніми хмарами,не переставав лити.2.холодніми зимніми ночами я,укрившись зігріваючою ковдрою,сиджу і читаю книжки.3.покритий інеєм сад все ще старався зеленіти й воювати з наступом зими.4.скошена трава вже лежала на полі.5.накреслений за комп*ютера план приміщення затвердили вчасно.6.дідусеві подарували оздоблену мереживом сорочку.7.розказані бабусею історії приголомшили мене.8.досконало вивчений твір допоміг мені дістати десятку з української мови.9.зрубана в лісі ялинка продовжувала плакати в домі свого нового хазяїна.10.пр икований до скелі прометей подолав нелегкий шлях від темряви до світла.