Чему учит это произведение: юмористические рассказы в. драгунского, н. носова, ю. сотника.​

ответ:

ось стоїть перед тобою людина та посміхається. посміхається так щиро і відверто, що тобі ще складніше зосередитись на темі та будь що казати. тобі здається що він мова ангел – чистий, добрий, терплячий. ця людина не стане дражнити, перебивати тебе або прискорювати твій монолог. він просто стоїть посміхається і слухає. або ти сильно запізнився на зустріч з ним, а він тихо стоїть та не ображається. ціни таких людей, вони рідкість, в них мова ангольське терпі

фразеологізм:

ангольське терпіння

ответ:

объяснение:

в одній далекій-далекій країні жило-було сонце. воно вставало рано-вранці, потягувалося, вмивалося, витиралося м'яким запашним махровим рушником і, посміхаючись крокувало на роботу.нам всім здається, що сонце просто світить на небі і нічого не і, сонечку дуже нудно було б просто так бути на небі. і воно щодня придумує собі якесь цікаве заняття: то сонце починає малювати пропливають хмари і пурхають пташок, ліси і поля, річки й озера, гори й в інший день сонечко вчиться танцювати, так-так воно обожнює латиноамериканські танці та іспанський танець фламенко.тому знайте, коли воно стає червонуватим-це значить, сонце відстукує запальний ритм фламенко!   одного разу сонця стало нудно і вона не пішла на роботу, день не пішло, два, а потім на нього навалилася хандра, і воно цілих 3,5 місяці не згадувало про роботу, сумувала і валялося на ліжку! а в цей час на землі ставали похмурими, навіть діти менше бігали і радіі тоді діти, і дорослі вирішили розповісти сонечку про те, як сильно вони його люблять і почали його малювати, писати про нього вірші, казки, співати про сонечко пісні зрідка початок визирати з свого будиночка.але все ж чогось не вистачало…