Установіть відповідність між підрядного речення та : 1. означальне 2. з’ясувальне 3. обставинне часу 4. обставинне способу дії а стояла така тиша, що чути було шепіт сніжинок з пожовклим листям. б так літував іван у полонині, аж поки вона не спустіла. в я пам’ятаю, як урочисто проводжали в поле плугатарів із раннім плугом. г і минуле було прожите для того, щоб ствердити майбутнє. д сонце пекло так, що й уночі степ пашів.

Стояла така тиша, що чути було шепіт сніжинок з пожовклим листям. (означальне)   так літував іван у полонині, аж поки вона не спустіла.(обставинне часу)   я пам’ятаю,як урочисто проводжали в поле плугатарів із раннім плугом. (обставинне способу дії)   і минуле було прожите для того, щоб ствердити майбутнє. (з*ясувальне) д сонце пекло так, що й уночі степ пашів. (обставинне способу дії)

Відповідь: Вибирай вариант:

Пояснення:Українська мова вважається наймилозвучнішою у світі. Вона дивує й захоплює багатством словника, безмежністю форм, плинністю. Цією мовою були написані неперевершені твори Шевченка, Франка, Лесі Українки, Коцюбинського. Українське слово живе в піснях мого народу, чаруючи світ поетичністю, мінливістю настроїв. Воно вводить нас у чарівний світ народних вірувань, у народну творчість, вчить любити рідний край, велику Батьківщину.

Українська мова могутня, глибинна. І кожне слово має свій відтінок: сум, радість, гумор, щедрість, щирість. Мова розчулює, закликає до боротьби, клекоче у ненависті до зла, несправедливості, насильства.

Тож бережімо красу й чистоту рідної мови. Нехай наповнює вона наші душі багатством і красою духовності.

Варіант 2

Рідна мова — це мова націй, мова предків, яка зв’язує людину з його народом. Рідна мова — найбільший скарб. Існує твердження, що українська мова — одна з найбагатших слов’янських мов. Він ніби ллється струмочком і розважає душу. А іноземці, побувавши в Україні, відмічають ніжність, витонченість і милозвучие української мови. І це, напевно, насправді так, адже по мелодійності він займає друге місце у світі.

Як душевно і красиво звучать українською мовою вірші наших поетів Т. Г. Шевченка і Лесі Українки.

Українська мова складає близько 360 тисяч слів, їм розмовляють 48 мільйонів чоловік. У рідній українській мові таїться мудрість віків і пам’ять тисячоліть. У нім ми чуємо викрики і відчаї матерів під час відважний, переможний вигук хлопців-воїнів в переможну годину; у нім — пісня дівочого серця в любові. У мові мого народу — його щирість, радість і печаль, його праця і піт, кров і сміх, безсмертя його. А як тішить серце гумористичне слово мого народу. Тоді здається, що само українське слово і є найсильнішим і найбагатшим, оскільки словом іншої мови так не скажеш. Ось тому слово українське є і захистом, і гордістю, і розрадою під час смутку. А яке слово українське вагоме під час гніву, воно тоді гримить і клекоче, як блискавка. А ніжне слово «кохана» пронизує серце, вабить своєю лагідністю і ласкавістю, здається, що ти після такого слова сказаного власне тобі, — найкраща, найщасливіша людина у світі.

Варіант 3

Україна — моя рідна країна, тому я дуже люблю все українське: мову, культуру, історію, звичаї та традиції.

Мелодійна й співуча українська мова — найбільше багатство мого народу. В ній відбивається його минуле та зріє майбутнє. Як багато є гарних українських слів, фразеологічних висловів, епітетів, метафор, порівнянь, чудових прислів’їв, приказок, скоромовок!

Всі кажуть, що українська мова дуже співуча, лагідна та мелодійна. Її навіть називають солов’їною. Вона популярна своїми гарними народними піснями, творами усної народної творчості.

На мою думку, краса й милозвучність української мови — наша гордість. Проте, на жаль, наразі українці мало користуються своєю рідною мовою. Ми повинні краще вчити та більше розмовляти українською, адже народ, який погано володіє рідною мовою, ніхто не буде поважати.

Отже, українську мову треба любити, плекати, дбати про неї, адже неможливо уявити існування народу без рідної мови.

Сьогодні у всіх нас є прекрасна можливість використовувати рідну українську мову у всіх сферах життя. в нашій українській конституції закріплено, що державною мовою в україні є українська, отже, вона просувається і використовується у всіх життєвих сферах в україні. цілком зрозуміло, що їй різні привілеї перед іншими мовами. таким чином, громадяни україни заохочуються до того, щоб говорити українською мовою. та й звичайне ставлення до людей, які розмовляють чистою українською мовою, зазвичай хороше. їх сприймають як людей вихованих і інтелігентних.але чи дійсно все настільки добре з українською мовою в даний час? чи справді ми з вами можемо з упевненістю констатувати, що в української мови, як мінімум, надійне і перспективне майбутнє? насправді, зробити такий висновок зовсім не настільки просто, як того хотілося б. вся справа в тому, що в побуті українською мовою в нашій країні говорять набагато менше, ніж російською мовою. навряд чи варто роздумувати над причинами цього, вони більшою мірою зрозумілі. скоріше, важливо проаналізувати, наскільки це може позначитися на майбутньому української мови та всієї україни в цілому.як відомо, мова народу живе до тих пір, поки вона використовується. але чи буде використовуватися українська мова так само, як вона використовується зараз? або вона буде поступово видавленою російською мовою? або, навпаки, візьме гору над нею, набереться сил і стане найбільш використовуваним мовою на території україни? хотілося б вірити в останній варіант, але все це багато в чому залежить від того, як буде розвиватися ситуація в країні. якщо україна продовжить залишатися повністю незалежною і суверенною, українська мова буде тільки посилюватися, процвітати і ставати все більш і більш використовуваною. якщо ж все піде навпаки, то і майбутнє української мови буде не настільки світлим і добрим.втім, не варто з недооцінкою ставитися і до ролі звичайних людей. хто, якщо не ми самі, буде здатний зберегти, посилити і зробити національну мову більш використовуваною? все в наших руках. якщо ми будемо використовувати українську мову не тільки в ділових питаннях, але і в побуті, цілком ймовірно, що роль української мови лише зросте. природнім є те що, ми повинні виховувати своїх дітей українською і прищеплювати їм любов до національної мови. хотілося б відзначити, що майбутнє української мови, себто, чи буде вона розвиватися або зникне зовсім, залежить як від об’єктивних, політичних чинників, так і від того, чи будемо використовувати і розвивати її ми, громадяни україни. у будь-якому разі, хотілося б вірити у світле майбутнє нашої рідної мови.