Доповніть речення так, щоб в одному випадку це було складносурядне, а в другому — просте з однорідними членами. 1. пахне хлібом. 2. відпочиваю під вербою. 3. ринуло з неба ціле море тихого світла. 4. місяць світить на постать білу. 5. місто було наповнене спекою. 6. над луками холонув синій вечір. 7. і смутно мені. 8. дрібні дзвіночки розсипались по галявині.

пахне хлібом, яблуками, грушами. це з однор. членами.  пахне хлібом, та його вже давно нема. це складносурядне. 

Йшовши до  школи я раділа що матиму багато друзів і так трапилось, але прийшов момент, коли мені було дуже боляче, але я не смогла нікому роскритись. я ходила не знаючі куди себе подіти, і моя перва і найкраша вчителька, не сподівано підійшла до мене,обійняла,мені стало так тепло і я почувала себе захищенною,вона спросила мене ,чому я декілька днів не в гуморі,що трапилось? але і їй я не могла нічого сказати,моя таемниця була повьязана с моїми почутями. коли пройшов йще один день, прийшовши до школи моя вчителька була дуже засмучена і я спросила чому, відповить її  мене   що мое дитя сумуе, мене рідко називали так,тому що рідним було   не до мене тато в командировках а мама приходить пізно додому! татьяно іванівно посміхнувшись я сказала, я більше не буду вас засмучувати ви мені стали як мама, від   тепер ви  моя найкраща вчителька!

Сенс життя в красі та силі прагнення до
цілей, і тому потрібно, щоб кожен момент
буття мав свою високу мету.
максим горький
на зорі свого життя людина постає перед питанням: який шлях обрати? бог дає кожній людині право вибору, а вона вже має визначитися, що їй потрібно в цьому житті, ким вона хоче бути, як вона планує себе реалізувати. іноді людина з самого дитинства знає, чого вона прагне. та й дорослі, правду кажучи, частенько полюбляють запитувати у дітлахів про те, ким ті хочуть стати в майбутньому, і щиро посміхаються, почувши наївні побажання щодо професії видатної акторки, талановитого співака чи космонавта. звісно, все це лишається у безхмарному дитинстві, спогади з якого протягом усього життя тішитимуть, зігріватимуть душу людини. але буває й так, що хтось увесь час шукає себе і ніяк не може
ще видатний ійський письменник оскар уайльд говорив: "ціль людського життя — самовираження. проявити свою сутність у всій повноті — ось для чого ми живемо". справді, людина має використати всі свої можливості, якомога краще показати себе. але досить часто можна почути міркування з приводу того, що талант дається далеко не кожному. це хибна думка. так не буває і не може бути. є лише ледачі та слабодухі люди, які просто не хочуть працювати над собою, бо не бачать перспективи у цьому. вони лише і коли дитина народжується, бог дарує їй якісь здібності, хист до чогось. з часом вона обере те, що їй до душі. звичайно ж, якщо маєш велике бажання, можна розвинути цей талант, удосконалити його, бо сенс життя —це творчість.
особисто я вважаю, що обрана людиною професія насамперед має давати задоволення їй самій та бути корисною для оточуючих. улюблена, омріяна професія — це запорука успішного й щасливого життя будь-якої без винятку людини. щодо мене, то я вже визначилася стосовно своєї майбутньої професії. щиро кажучи, понад усе мені б хотілося бути дизайнером інтер'єру. я дуже люблю малювати, і можу сказати, що це в мене досить непогано виходить. та й батьки підтримують і поважають моє рішення. це так важливо, коли рідні люди розуміють та підтримують тебе. і я сподіваюся, що ця професія мені самореалізуватися в житті
головне, все треба робити впевнено і знати, що тобі потрібно в житті. хочеться пригадати вислів генріха давида торо: "якщо людина наполегливо прямує до своєї мрії і намагається жити таким життям, яке вона собі уявила, успіх прийде до неї в звичайний час і зовсім неочікувано".
варто пам'ятати про те, що можна обирати будь-яку професію, але завжди перш за все треба залишатися людиною. можна бути ким завгодно: вчителем, лікарем, співаком, актором чи інженером. необхідно лише пам'ятати про моральні цінності