Інаписати і збулася ваша заповітна мрія, ви поспішаєте до друзів поділитися радістю , зацікавте інформацією слухача.

Кились  давно, я з батьками купляв лотерейні  білети.  згодом ми про них   тому  що  знали, виграти  там,  практично  неможливо.  але  ось  через дев'ять місяців, на нашу почтову адресу прийшов  лист.  в ньому йшлося про виграш в два  мільйони гривень. ми  з сім'єю  були на сьомому  небі від щастя. я  одразу побіг ділитися надзвичайною новиною зі своїми друзями.  подумки  я розумів, що ось збулася моя  мрія,  поїхати  в  європу.  мої два найкращих друга, мешкали разом зі мною на одній вулиці. коли я зібрав разом своїх друзів, то відразу повідомив їм цю прекрасну новину. вони звичайно подумали що це я пошуткував, тоді вони побачили в моїх руках лист, та зрозуміли що це подарунок долі, який заслужили я, та моя сім'я. разом з ними, ми грали цілий день, вони були горді за мене, тому що не кожна людина може виграти два мільйони гривень.

Переконливим доказом на користь висунутої думки е те, що люди, чиє життя насичене різноманітними подіями, відчуттями та емоціями, не від усіляких депресій, поганого настрою або відсутності щастя.  звичайно, людське життя та існування — не одне й те саме. на мою думку  , справді «жива» людина мусить відчувати, переживати та  цінувати кожну хвилину, проведену в її житті. ще одним вагомим аргументом є те, що все більше людей сьогодні прагнуть до розвитку, самоствердження, реалізації. саме це є відчути справжнє життя на смак, без різниці, де саме ти знайшов себе: у стосунках, суспільному житті або праці. «існувати» та «жити»   -   це  дві різні речі. жити потрібно натхненно, сьогоднішнім днем.

Усучасному світі і суспільстві бути патріотом абсолютно не модно і навіть незвично. у деяких випадках люди, які відчувають любов і повагу до сучасної країни, навіть намагаються приховати це, щоб не бути осміяними. це досить сумно і неприємно, але зрозуміти це можна. пов’язана така неприємна ситуація з тим, що в сучасному світі цінність країни відійшла далеко з першого плану, на перший план сьогодні вийшла людина, цінність її життя, здоров’я, добробуту та іншого. любов до країні не вітається, люди в основному чекають від країни в особі держави забезпечення їхнього життя за свої податки тощо.але, перш за все, варто сказати, що нерідко люди просто плутають держава і країну. держава – це більшою мірою владу. не любити нинішню владу або взагалі яку-небудь владу далеко не означає не любити свою країну. а патріотизм – це саме любов до країни – до її природи, до співвітчизників, до архітектури і місцевості любимого і рідного міста. хіба соромно любити все це і спокійно визнавати таку любов? я думаю, що це зовсім не соромно, не складно визнається і досить справедливо.як і любов до чого-небудь або будь-кого іншого, любов до країни накладає на людину відповідальність. щоб любити країну відповідально, щоб бути відповідальним патріотом, необхідно робити певні дії. як мені здається, патріотичне ставлення і любов до країни означає терпимість. далеко не завжди країна виправдовує вимоги людини до неї. іноді людина не задоволена своєю країною, але вона повинна залишатися сильною. найголовніше – не виїжджати за кордон. важливо набратися терпіння і, безумовно, починати покращувати країну з себе самого. якщо кожен українець почне з себе, постарається зробити україну кращим місцем для життя і подасть усім приклад, я впевнений, що у нього вийде і він переконається в тому, що його старання ніколи не були марними. також дуже важливо розуміти, що любити україну і бути патріотом – це любити кожну окрему людину в цій країні. не можна ділити українців на категорії і сорти, не можна ставитися до когось краще, а до когось гірше. всі тут рівні і однаково заслуговують повагу, любов і терпимість. бути патріотом сьогодні досить непросто. більшість людей вважають патріотизм не потрібним і безглуздим, інші лише показують любов до батьківщини, а насправді зовсім її не люблять. на цьому фоні в сучасному світі патріотизм щирий і діяльний – досить складний для виконання. але мені хочеться вірити, що патріотів україни буде ставати все більше і більше.