Слово ми ето займеник или присливник

Ми  - це особовий  займенник. прислівники відпові на питання обставин: де? коли? як? і под.

Іме́нник  — самостійна  частина мови, що має значення предметності, вираженої у формах  роду,  числа  івідмінка, відповідає на питання  хто? або  що? в  українській мові, яка належить до  флективнихсинтетичних мов, іменник є змінноюча, загалом, в інших мовах іменник може не змінюватися. прикме́тник  — самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично  виявлену в категоріях роду, числа і  відмінка  та відповідає на питання  який?   яка?   яке?   які?   чий? чия?   чиє?   чиї? дієсло́во  — самостійна частина мови, що вказує на дію або стан предмета і відповідає на питання «що робити? », «що зробити? ». займенник  — повнозначна частина мови, яка вказує на предмети, але не називає їх. відповідає на питанняхто? що? який? чий?

Були і ревнощі, і муки, і докори, і вірші, розпачем налиті  — однорідні підмети.  там хати садками вкриті, срібним маревом повиті  — однорідні присудки.  і барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину, в зеленому гаю  — однорідні додатки.  береги річки положисті, з великими піщаними плесами, з рідкими кущиками верболозу  — однорідні означення.яблуні дихали цвітом росяно, червоно, біло  — однорідні обставини. однорідні члени речення, що не мають при собі пояснюючих слів, називаються  простими:   жито, пшениця і овес — усе разом поспіло й посохло. однорідні члени речення, при яких є пояснюючі слова, називаютьсяпоширеними:   на вулиці за хвірткою спинилося двоє перехожих — селянин у брилі і селянка з порожньою сулією з-під молока.